Чи мають штрафні санкції бути стягнуті для застосування підпункту 2 пункту 45 Особливостей

Відповідно до підпункту 2 пункту 45 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників↗, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості↗), замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав своїх зобов’язань за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. 

Згідно з частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України↗ штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За статтею 22 цього ж Кодексу↗ особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Тобто такі санкції можна вважати способом цивільно-правової відповідальності, що передбачають компенсацію особі (наприклад, замовнику) майнових втрат, яких вона зазнала внаслідок порушення її прав іншою особою.

Але для цілей підпункту 2 пункту 45 Особливостей↗, чи має бути штраф стягнутий та/або збитки відшкодовані в повному обсязі?

Поглянемо, що з цього приводу думає суддя Київського окружного адміністративного суду згідно з рішенням від 03.06.2025 у справі № 320/25674/24↗.

Обставини позовних вимог

Замовник здійснював закупівлю електричного обладнання (UA-2023-09-01-008292-a↗). У закупівлі взяв участь учасник, з яким замовник раніше укладав договір про закупівлю, та за цим договором цей учасник не виконав своїх зобов’язань, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

Так, замовник відповідно до умов такого договору розірвав його в односторонньому порядку та окремо направив учаснику вимоги й претензії щодо добровільної сплати штрафних санкцій.

Враховуючи наведену обставину, замовник відхилив пропозицію учасника (відмовив учаснику в участі в процедурі закупівлі з підстави тоді ще абзацу 14 пункту 47 Особливостей↗ в редакції до 09.04.2024).

Не погодившись з рішенням про відхилення своєї пропозиції, цей учасник подав скаргу до органу оскарження.

Позиція Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Комісія), а саме згідно з рішенням від 27.12.2023 № 21020-р/пк-пз (далі — рішення № 21020).

Комісія розглянула обставини розірвання згаданого договору, у тому числі договір, лист про розірвання договору та претензії щодо стягнення санкцій. На переконання Комісії, застосування штрафних санкцій не відбулось, оскільки замовник лише ініціював початок процедури стягнення штрафних санкцій шляхом направлення вимоги про добровільну сплату штрафних санкцій. Тим самим дійшла висновку, що замовник не довів, що до скаржника було саме застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків, а також не довів наявність факту накладення штрафних санкцій та/або відшкодування збитків у судовому порядку. Тобто пропозиція скаржника була неправомірно відхилена замовником з наведеної вище підстави. У підсумку Комісія прийняла рішення зобов’язати замовника скасувати рішення про відхилення пропозиції скаржника.

Для оскарження умов закупівлі, рішень, дій чи бездіяльності замовника у разі порушення ним законодавства у сфері публічних закупівель потрібно не зволікати й завертатись зі скаргою до органу оскарження. Юристи ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ можуть допомогти з цим з послугою «Підготовка скарг↗» вартістю від 3150,00 грн.

Позиція замовника (позивача)

Замовник, посилаючись на документи, які також розглянула Комісія, зауважив, що Комісія дійшла помилкових висновків про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника, оскільки учасник закупівлі не виконав своїх зобов’язань за раніше укладеним договором, що призвело до його дострокового розірвання.

На переконання позивача, рішення № 21020 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, тому просив суд скасувати це спірне рішення.

Позиція суду

Суд взяв до уваги обставини вчинення замовником заходів щодо стягнення штрафних санкцій, зокрема за претензіями, а надалі і в судовому порядку. Також звернув увагу на зауваження Комісії за рішенням № 21020, а саме що замовником лише розпочато ініціативу стягнення санкцій, проте такі санкції не стягнуто. Водночас, враховуючи приписи чинного закупівельного законодавства, суд наголосив, що незалежно від стягнення чи нестягнення штрафів та/або відшкодування збитків замовник може відмовити учаснику в участі та відхилити тендерну пропозицію у разі «застосування санкції», тобто, у тому числі, у разі звернення до учасника в досудовому чи судовому порядку щодо стягнення штрафів та/або відшкодування збитків. Виходячи з викладеного та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню. У зв’язку з наведеним суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення № 21020.

Коментар

Така судова оцінка поняття «застосування санкцій» є досить доступною. Рішення суду демонструє, що поняття «застосування санкцій» у межах підпункту 2 пункту 45 Особливостей↗ не обмежується лише фактичним стягненням штрафів або збитків. Достатньо, щоб замовник почав реалізовувати механізм притягнення до відповідальності, наприклад шляхом направлення претензії або подання позову.

У цьому випадку суд підтвердив, що замовник діяв обґрунтовано та добросовісно, посилаючись на раніше укладений договір та документи, які підтверджують факт ініціювання процедури застосування санкцій. Це свідчить про те, що досудові дії є достатньою підставою для застосування виключення учасника з процедури.

З відеонавчання «Пункт 47 Особливостей: які інструменти використати для перевірки учасника↗» від Академії Радник↗ дізнайтесь про корисні інструменти, які допоможуть замовникам й учасникам закупівель дотриматись вимог наведеного пункту.

Олег ПІДГІРСЬКИЙ, 

юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»