Чи може бізнес використовувати УЕП замість КЕП? Практика АМКУ

Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія) регулярно здійснюється розгляд скарг щодо відсутності кваліфікованих електронних підписів або невідповідності електронних підписів учасників умовам тендерної документації.

У чому справа? Для прикладу розглянемо Рішення № 6894-р/пк-пз від 05.04.2021 (далі — Рішення) щодо закупівлі UA-2021-02-12-006234-c.

Предметом розгляду Колегії стала скарга від 10.03.2021 № UA-2021-02-12-006234-c.c3 щодо порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі, зокрема визнання переможцем учасника, тендерна пропозиція якого не відповідає вимогам тендерної документації. Скаржник не погоджується з рішенням замовника про визначення переможця Процедури закупівлі та просить скасувати рішення, оскільки згідно з інформацією, розміщеною на вебпорталі Уповноваженого органу, у складі пропозиції надано файл «sign.p7s», за результатами перевірки якого встановлено (див. рисунок):

Рисунок

Замовник у поясненні по суті скарги зазначив, що документи учасника подані з урахуванням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» і мають накладений кваліфікований підпис уповноваженої особи.

Колегією листом від 10.02.2021 № 20-29/06-1616-пз було здійснено запит до Міністерства цифрової трансформації України щодо надання роз’яснення, зокрема, чи може підпис вважатись кваліфікованим електронним підписом, якщо при перевірці електронного цифрового підпису на сайті ЦЗО з’являється інформація, що тип носія — незахищений, тип підпису — удосконалений.

Листом від 16.02.2021 № 1/06-3-1587 Міністерство цифрової трансформації України повідомило, зокрема, що якщо за результатами перевірки електронного підпису чи печатки на сайті ЦЗО з’являється інформація, що тип підпису «удосконалений», то такий підпис не може вважатись кваліфікованим.

Окрім того, у тендерній документації є чітка вимога щодо електронного підпису: «Під час використання електронної системи закупівель з метою подання пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України ‟Про електронні документи та електронний документообігˮ з накладанням КЕП уповноваженої на підписання документів особи».

На жаль, і замовник, і учасник не звернули уваги на формулювання вимоги щодо підпису тендерної пропозиції.

Своїм Рішенням Колегія постановила, що пропозиція учасника не містить саме кваліфікованого електронного підпису, отже, зазначений учасник не відповідає вимогам тендерної документації, тому відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) замовник відхиляє тендерну пропозицію. Не відхиливши тендерну пропозицію учасника, замовник порушив вимоги статті 31 Закону.

Таким чином, під час формування тендерної документації замовникам варто звертати увагу на формулювання вимоги щодо підпису пропозиції з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193, а учасникам — уважно вивчати вимоги тендерної документації та використовувати УЕП тільки у разі, якщо у тендерній документації є можливість вибору: накласти удосконалений електронний підпис (УЕП) або кваліфікований електронний підпис (КЕП) на тендерну пропозицію.

Детально про відмінності та правила використання УЕП чи КЕП читайте у статті Анни Селютіної «Удосконалений чи кваліфікований електронний підпис: аналіз та рекомендації».

Дата публікації: 21.05.2021