Чи оприлюднювати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ), якщо її наявність не передбачена законодавством?
Останні зміни, прийняті постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2026 № 122, викликають ряд запитань у замовників щодо їх практичного застосування, і одним із найпоширеніших з них є виконання вимог вищезазначеної постанови в частині необхідності оприлюднення інформації, встановленої в пункті 9 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), а саме: звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити таку інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг):
— прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства),
— а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник — іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, — усі країни його громадянства (підданства),
— а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником,
— характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Така інформація про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) формується автоматично засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену цим абзацом інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг).
Наразі така технічна можливість дійсно відсутня в електронній системі закупівель, тож замовники повинні самостійно додавати інформацію про КБВ при формуванні (оприлюдненні) звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, у випадках здійснення закупівель за пунктами 9, 11, 13, 86, 89, 90 Особливостей.
Якщо у вас виникають складності з проведенням процедур закупівель, скористайтесь послугою Агентства «Тендерний супровід закупівель на боці замовника».
Звертаємо вашу увагу, що в Особливостях не встановлено жодних виключень для неподання / неоприлюднення зазначеної інформації, тому у випадку, якщо постачальник товару, виконавець робіт, надавач послуг є особою, для якої наявність інформації про КБВ не передбачена законодавством (наприклад, фізична особа — підприємець / державні та комунальні установи, організації, підприємства тощо), це не звільняє замовника від обов’язку додати до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену пунктом 9 Особливостей інформацію.
Як це зробити? Спеціалістами порталу «Радник» були розроблені проєкти такої інформації у вигляді листів-пояснень, у яких зазначається підстава відсутності інформації про КБВ в конкретному випадку, тож радимо скористатись прикладом листа-пояснення щодо кінцевих бенефіціарних власників для комунальних підприємств та листа-пояснення щодо кінцевих бенефіціарних власників для фізичної особи — підприємця.
Нагадаємо, що статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) прямо не встановлено відповідальності для замовників за незазначення інформації про кінцевих бенефіціарних власників контрагента, проте встановлено відповідальність за неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі, що може призвести до притягнення до адміністративної відповідальності службових (посадових), уповноважених осіб замовника та накладення штрафу від 1700 грн відповідно до частини 1 статті 164-14 КУпАП (3400 грн — за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке правопорушення).
Тож рекомендуємо замовникам оприлюднювати інформацію про КБВ при формуванні звітів за пунктами 9, 11, 13, 86, 89, 90 Особливостей в усіх випадках, без винятків.
Щоб бути в курсі останніх змін закупівельного законодавства, рекомендуємо взяти участь у навчанні «Підвищення кваліфікації для уповноважених осіб», яке буде проводити Академія Радник 26–27.02.2026.
Вікторія НЕХТА,
юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»