Деякі випадки порушення порядку визначення предмета закупівлі

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII↗ (далі — Закон↗) предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). 

Предмет закупівлі визначається замовником у Порядку, затвердженому наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 № 708↗, (далі — Порядок № 708↗).

Виходячи з норм законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема беручи до уваги норми Порядку № 708↗, можна умовно виокремити три обов’язкові складові визначення предмета закупівлі:

1. найменування;
2. код Єдиного закупівельного словника або спеціальний нормативний документ;
3. вид предмета закупівлі: товари, роботи чи послуги. 

Допущення помилки хоча б щодо однієї з цих складових може призвести до неправильного визначення предмета закупівлі.

Розглянемо найпоширеніші з таких помилок, виявлених органами фінансового контролю, викладені у висновках моніторингу закупівель.

Визначення предмета закупівлі не за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника всупереч приписам пункту 3 розділу І Порядку № 708↗. 

[Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-01-17-015390-a↗]

Обставини здійснення моніторингу:

Нагадаю, що відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 708↗ предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини 1 статті 1 Закону↗ та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Замовник провів процедуру закупівлі різних дрібних продуктів за кодом ДК 021:2015-15800000-6 — Продукти харчування різні. Тобто визначив предмет закупівлі не за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Висновок органу фінансового контролю: 

За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі встановлено порушення вимог пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників↗, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, (далі — Особливості↗), та пункту 3 розділу І Порядку № 708↗.

Крім того, у висновку ДАСУ наголосила на нікчемності договору за приписами підпункту 5 пункту 21 Особливостей↗.

Визначення предмета закупівлі за кодом ДК, що не відповідає предмету закупівлі. 

[Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-07-010408-a↗]

Обставини здійснення моніторингу:

Замовник провів процедуру закупівлі гранул паливних за кодом ДК 021:2015-03110000-5 — Сільськогосподарські культури, продукція товарного садівництва та рослинництва. Такий код жодним чином не відповідає предмету закупівлі «Гранули паливні».

Висновок органу фінансового контролю:

За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі встановлено порушення вимог пункту 3 розділу І Порядку № 708↗.

У наведеному висновку ДАСУ також наголосила на нікчемності договору за приписами підпункту 5 пункту 21 Особливостей↗.

Неправильне визначення виду предмета закупівлі. 

[Висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2024-02-21-001932-a↗]

Обставини здійснення моніторингу:

Замовник здійснив закупівлю поточного ремонту рентгенологічного кабінету, при цьому визначивши вид предмета закупівлі «роботи». 

Відповідно до пункту 21 частини 1 статті 1 Закону↗ послуги — будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проєктної документації.

Тим самим предмет закупівлі «Поточний ремонт» повинен визначатися за видом предмета закупівлі «послуги».

Варто також зазначити, що закупівлю здійснено без використання електронної системи закупівель за очікуваною вартістю до 1,5 мільйона гривень, тобто на думку замовника, оскільки ним обрано вид предмета закупівлі роботи, у вартісних межах, допустимих для застосування пункту 11 Особливостей↗. Водночас за приписами пунктів 10 і 11 Особливостей↗ поріг вартісної межі для поточного ремонту становить 200 тисяч гривень.

Висновок органу фінансового контролю:

За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі встановлено порушення вимог пункту 21 частини 1 статті 1 Закону↗.

Також ДАСУ наголосила на нікчемності договору за приписами підпункту 1 пункту 21 Особливостей↗, оскільки з таким порушенням замовник уникнув проведення закупівлі за процедурою закупівлі чи за виключеннями із застосуванням приписів пункту 13 Особливостей↗.

Неправильне визначення предмета закупівлі за своїм характером. 

[Висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2024-01-22-000862-a↗]

Обставини здійснення моніторингу:

У замовника наявна потреба в здійсненні заміни вікон будівлі. При проведенні процедури закупівлі замовником визначено предмет закупівлі як поточний ремонт по заміні вікон будівлі.

Згідно з визначенням, наданим у листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 № 7/7-401 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів»: 

1) поточний ремонт — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі); 

2) капітальний ремонт — це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у звʼязку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням.

Також визначення капітального ремонту згідно з пунктом 3.7 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163↗ (далі — ДБН А.2.2-3:2014): «Сукупність робіт на обʼєкті, прийнятому в експлуатацію, без зміни його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, що передбачають: — втручання у несучі та/або огороджувальні конструкції, у інженерні системи загального користування у звʼязку з їх фізичною зношеністю, руйнуванням та/або з метою покращення їх експлуатаційних показників (за необхідності), у тому числі з метою термомодернізації...». 

З огляду на те, що заміна вікон на нові металопластикові — це модернізація/термомодернізація конструктивних (огороджувальних) елементів будівлі з метою покращення їх експлуатаційних показників, то, зважаючи на вищевказане, така робота є капітальним ремонтом. 

Крім того, згідно з Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.04 № 150↗, який розроблено на виконання положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII↗, до поточного ремонту відноситься «Ремонт та заміна окремих віконних і дверних блоків» (підпункт 1.2.8.1 пункту 1.2.8 глави 1.2 розділу 1 наведеного переліку↗). До капітального ремонту відноситься «Заміна новими віконних та дверних: коробок, рам та косяків з наличниками або перевʼязування їх з додаванням нових матеріалів з повним їх забиванням» (пункт 2.8.2 глави 2.8 розділу 2 цього ж переліку↗). 

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 708↗ під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014.

Висновок органу фінансового контролю:

За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі встановлено порушення вимог пункту 3 розділу ІІ Порядку № 708↗.

Звичайно, можуть бути й інші варіанти неправильного визначення предмета закупівлі. Але в будь-якому випадку замовнику самостійно та ретельно необхідно визначати свій предмет закупівлі, оскільки такі помилки надалі можуть призвести до визнання укладеного договору нікчемним.

Якщо ж важко правильно визначити предмет закупівлі, звертайтесь до юристів ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ щодо надання послуги «Усні та письмові консультації↗» вартістю від 190,00 грн.

А щоб краще орієнтуватися в закупівельному законодавстві, рекомендую замовникам пройти дводенний онлайн-курс «Підвищення кваліфікації для уповноважених осіб↗» від Академії Радник↗.

Олег Підгірський, 

юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»