Надавайте роз’яснення на звернення вчасно!

Сьогодні в блозі ми розглянемо питання надання роз’яснень на звернення від учасників. 

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) фізична / юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону. 

Отже, якщо замовникові надходить звернення від учасника, то в замовника є три робочих дні для надання відповіді на нього. 

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону в разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично призупиняє перебіг тендеру. Для поновлення перебігу тендеру замовник повинен розмістити роз’яснення щодо змісту тендерної документації в електронній системі закупівель з одночасним продовженням строку подання тендерних пропозицій не менш як на сім днів. 

Тобто у випадку, якщо учасник написав запитання, а замовник на нього не відповів, то процедура призупиняється і система не призначає аукціон. Для того щоб поновити процедуру, замовникові необхідно розмістити роз’яснення на звернення та продовжити строк подання тендерних пропозицій. Зрозуміло, що продовження строку подання тендерних пропозицій потребує від замовника додаткових зусиль, адже потрібно й внести зміни до тендерної документації та змінити строк у ній, а це вже більше роботи та часу, аніж просто відповісти на запитання. 

Чи можуть замовника притягнути до відповідальності, якщо замовник невчасно відповів на запитання? 

Замовник ніби всього лише затримався з відповіддю, потім він усе ж її надав, то про яке порушення може йтися? Однак не все так просто. Передусім замовникам не варто забувати про відповідальність, установлену Кодексом про адміністративні правопорушення України, а саме ст. 164-14, відповідно до якої за несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це 1 700 грн.

Якщо ж дії вчинені особою, на яку протягом року було накладено адміністративне стягнення за такі ж порушення, то штраф сягає двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 грн). 

Про що ж із цього приводу свідчить практика? Розглянемо декілька моніторингів.

Приклад 1. Закупівля UA-2020-05-18-003409-a

Витяг з висновку моніторингу: «Відповідно до норм частини 1 статті 24 Закону фізична / юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Замовник повинен протягом 3 робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Водночас проведеним моніторингом встановлено, що замовником роз’яснення на оприлюднені 19.05.2020 звернення щодо тендерної документації надано з перевищенням встановленого вимогами частини 1 статті 24 Закону строку, а саме зазначені роз’яснення замовником оприлюднено 26.05.2020 року. Отже, за результатами моніторингу ознаку порушення законодавства у сфері публічних закупівель, щодо якої спрацював автоматичний індикатор ризиків RISK1-12 (ненадання або несвоєчасне надання роз’яснень замовником щодо змісту тендерної документації), — підтверджено. Відповідно до норм частини 1 статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути».

Приклад 2. Закупівля UA-2020-06-01-008569-b 

Витяг з висновку моніторингу: «Замовник на порушення вимог частини першої статті 24 Закону протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення звернення про надання роз’яснення щодо тендерної документації не надав відповідь на нього. Зокрема, звернення про надання роз’яснення оприлюднено в електронній системі закупівель 04 червня 2020 року, рішення про надання роз’яснень згідно з протоколом засідання тендерного комітету від 11.06.2020 № 131/1 прийняте замовником 11 червня 2020 року, тобто на четвертий робочий день, та оприлюднено в електронній системі закупівель наступного дня. Відповідно до частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель». 

Тобто, як бачимо, ненадання або невчасне надання відповіді буде кваліфіковано як порушення. Як видно з даних прикладів, замовники все ж надали відповідь на запитання, які надійшли, але наявний факт недотримання строків, установлених законом. Це — несвоєчасне надання замовником роз’яснення. Акцентуємо увагу, що надання відповіді, якщо вже строки пройшли, — це не усунення порушення, а, як видно з висновків моніторингу, усуненням порушення буде відміна закупівлі. 

Як Держаудитслужба дізнається про те, що замовник прострочив надання відповіді? Невже моніторить кожну закупівлю? 

У наш час розвитку й технологій не обов’язково перевіряти кожну закупівлю, щоб виявити порушення. Зараз майже все автоматизовано, тож є й певний перелік порушень, які система може відслідкувати автоматично та поінформувати про це відповідні контрольні органи. 

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1. дані автоматичних індикаторів ризиків;
2. інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3. повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4. виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 
5. інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 Закону. 

Відповідно до ст. 1 Закону автоматичні індикатори ризиків — критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір процедур закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель. 

Як бачимо, у наведеному вище прикладі 1 спрацював автоматичний індикатор ризиків RISK1-12 (ненадання або несвоєчасне надання роз’яснень замовником щодо змісту тендерної документації), на який і зреагували відповідні органи. 

Тож, шановні замовники, завжди давайте відповідь на звернення вчасно, адже навіть якщо ви оприлюднили відповідь з порушенням строків, а в найближчий тиждень щодо вашої закупівлі не було оприлюднено інформації про початок здійснення моніторингу, то це ще не означає, що цього не відбудеться під час виконання договору. Тож рекомендуємо завжди все робити вчасно. Бережіть свій час та нерви.

Дата публікації: 26.06.2020