Неочікувана потреба, як новий предмет закупівлі

Законодавством у сфері публічних закупівель, зокрема частиною 10 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених Законом № 922, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених Законом № 922. Замовник також не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування Закону № 922, зокрема положень частини 3 статті 10 Закону № 922.

Пунктом 6 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, також визначено, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.

Ми звикли, що допустимим є розділення річної потреби предмета закупівлі на декілька самостійних закупівель, проте вибір виду закупівлі здійснювався з огляду на загальну сукупну очікувану вартість предмета закупівлі в цілому, а не окремих самостійних частинок.

Для визначення нового предмета закупівлі в межах одного річного плану закупівельники доволі часто звертались до листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Щодо планування закупівель» від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06. Згідно з цим листом, ураховуючи, що Законом № 922 встановлено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану, у разі: 1) виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) перерозподілу коштів, зекономлених у разі зміни ціни договору про закупівлю в бік зменшення; 5) перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмета(ів) закупівлі або фінансування інших видатків; 6) відміни закупівлі або визнання її такою, що не відбулась / неукладення договору про закупівлю за результатами проведення закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі; 7) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 8) інших подібних випадків, замовник може вносити відповідні зміни до річного плану закупівель шляхом створення нових та/або редагування / видалення існуючих рядків річного плану з інформацією про закупівлі.

Водночас, ураховуючи поняття «предмет закупівлі», такий предмет закупівлі (у новоствореному чи відредагованому рядку річного плану) у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель.

Відповідно до абзацу 3 пункту 15 Особливостей, якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним уже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник вибирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.

Зі змісту цієї норми вбачається, що для цілей Особливостей, умовно кажучи, новим предметом закупівлі буде визначено виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити. По суті вона внормувала викладені в листі уповноваженого органу роз’яснення, що наведено вище. Проте в будь-якому випадку необхідно бути обережними і відрізняти неочікувану потребу від очікуваної загальної річної потреби.

Так, наприклад, якщо за річної потреби необхідно було закупити, припустимо, дві одиниці товару одного предмета закупівлі з очікуваною вартістю більше 100 000,00 грн, проте умовно з початку року було фінансування лише на одну одиницю вартістю до 100 000,00 грн, у такому випадку інша одиниця даного товару, навіть за умови виділення додаткових коштів, повинна купуватися за закупівлями з огляду на спільну очікувану вартість предмета закупівлі за двома одиницями товару. У свою чергу, і перша одиниця товару повинна закуповуватись з огляду на загальну очікувану вартість предмета закупівлі річної потреби, а не очікувану вартість конкретної одиниці.

Варто наголосити, що статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено адміністративну відповідальність за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог закону чи укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених законом.

Враховуючи викладене, рекомендуємо замовникам належним чином розмежовувати визначення очікувана і неочікувана потреба та ретельно визначати, у яких випадках потреба буде неочікуваною, з метою уникнення зловживань чи порушень за пунктом 15 Особливостей, що, в свою чергу, можуть призвести до відповідальності.

Якщо виникли додаткові питання або потрібна правова допомога в тому чи іншому питанні використання законодавства у сфері публічних закупівель, скористайтесь послугами Агентства за посиланням https://goszakupka.com.ua/.

Олег Підгірський, 

юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»