Новації Закону щодо корупціонерів

Новації Закону щодо корупціонерів

Новації Закону України «Про публічні закупівлі», які набудуть чинності 19 квітня 2020 року (надалі — нова редакція Закону), вимагатимуть від замовників нових підходів, у тому числі в питанні відмови в участі у процедурі закупівлі.

У поточній редакції Закону статтею 17 передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учасникові в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо службову (посадову) особу учасника, яку учасник уповноважив представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто, згідно із законом, до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку зі вчиненням корупційного правопорушення, вносять до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі — Реєстр), який формує та веде Національне агентство з питань запобігання корупції (далі — Національне агентство).

З четвертого лютого 2019 року Національне агентство започаткувало ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, з яким можна ознайомитися за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua/.

Таким чином, для з’ясування того, чи було притягнуто представника учасника до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення, достатньо ввести прізвище, ім’я та ініціали у відповідні поля в Реєстрі й отримати необхідну інформацію. У більшості випадків представника учасника не внесено до Реєстру, але інколи отримуємо інформацію, що особу з певним прізвищем, ім’ям та по батькові внесено до Реєстру.

У новій редакції Закону дану норму замінено на таку: замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника; службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Отже, у новій редакції Закону виключено умову, за якої відмова в участі у закупівлі пов’язана саме з порушенням у сфері закупівель. І замовник зобов’язаний відмовляти учасникові, інтереси якого представляє особа, яка вчинила будь-яке корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією.

Виникає таке питання: а якщо представник учасника не був притягнутий до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, а особа, інформація про яку наявна в Реєстрі, — це інша особа з ідентичним прізвищем, ім’ям та по батькові?

За публічною інформацією з Реєстру та Реєстру судових рішень ми не можемо чітко ідентифікувати, яку ж саме особу було притягнути до відповідальності, а тому перед замовником постає непросте завдання вирішення питання можливості допуску до закупівлі учасника.

Звернемось до першоджерела — рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 № 166 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» (далі — Положення). 

Положення визначає перелік відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, зокрема: прізвище, ім’я, по батькові (за його наявності); число, місяць, рік народження; паспортні дані [серія (за наявності) та номер паспорта, ким і коли виданий]; реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

Звісно, зазначених у попередньому абзаці відомостей про особу більш ніж достатньо для ідентифікації. Але чи може замовник отримати таку інформацію? Відомості з Реєстру надають у вигляді витягу з Реєстру та інформаційної довідки. Інформаційна довідка з Реєстру — документ, сформований будь-яким користувачем в онлайн-режимі, що містить інформацію про наявність або відсутність відомостей в Реєстрі стосовно нього та стосовно юридичної особи, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру за вчинення корупційного правопорушення. Як ми вже з’ясували, інформаційна довідка не завжди може допомогти нам в ідентифікації особи, а тому для перевірки інформації нам потрібно отримати витяг з Реєстру.

Чи може замовник отримати витяг з Реєстру? Відповідно до Положення Національне агентство надає безоплатно витяг з Реєстру протягом семи робочих днів на підставі:

  1. письмового запиту державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з метою проведення спеціальної перевірки відомостей стосовно осіб, що претендують на обіймання посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також обіймання посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджує Національне агентство);
  2. письмового запиту правоохоронних органів у разі необхідності отримання такої інформації в рамках кримінального або адміністративного провадження; 
  3. письмового запиту фізичної особи (уповноваженої нею особи) щодо отримання відомостей про себе, до якого додають ксерокопію паспорта та згоду на обробку персональних даних особи, яку перевіряють, довіреність на представлення інтересів особи, засвідчену в установленому законодавством порядку. 

Як ми бачимо з переліку, замовник не може отримати витяг з Реєстру, а от фізична особа, представник учасника, може отримати витяг з Реєстру щодо себе.

З огляду на вищезазначене, є доцільним з 19 квітня 2020 року в тендерній документації зазначати таку вимогу: «Зважаючи на те, що замовник не має можливості чітко ідентифікувати представника учасника процедури закупівлі в разі наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі — Реєстр), відомостей про особу з ідентичним прізвищем, ім’ям та по батькові, як у представника учасника, РЕКОМЕНДОВАНО учасникові у складі тендерної пропозиції надати на представника учасника витяг з Реєстру з датою формування не раніше місячної давнини відносно дати подання тендерної пропозиції. У разі якщо учасник зазначений витяг не подасть чи подасть витяг з невідповідною датою формування (і при цьому в Реєстрі буде наявна інформація про особу з прізвищем, ім’ям та по батькові, ідентичним прізвищу, імені, по батькові представника учасника), то такому учасникові буде відмовлено в участі у закупівлі на підставі статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі»». 

Дата публікації: 27.12.2019