Новації Закону щодо податку на додану вартість

Замовників можна поділити на дві групи. Перша група — замовники, які не є платниками ПДВ, а друга — замовники, які є платниками ПДВ. Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі — Закон) відносить до замовників чимало суб’єктів господарювання, які є платниками ПДВ. Ця група замовників опинилась у непростій ситуації, коли за результатами аукціону перемагає учасник неплатник ПДВ, а тому замість очікуваної від торгів економії коштів підприємство не отримує в складі ціни пропозиції ПДВ, яке могло б зменшити податкові зобов’язання замовника. 

Приміром, замовник проводить відкриті торги, в яких пропозицію подали два учасники. За результатами аукціону переміг учасник неплатник ПДВ з пропозицією 290 тис. грн, при цьому друга пропозиція була 300 тис. грн від учасника платника ПДВ. 

Якщо замовник не є платником ПДВ, то для нього пропозиція в 290 тис. грн, звісно, є економічно вигіднішою порівняно з пропозицією в 300 тис. грн. Якщо ж замовник є платником ПДВ, то для нього економічно вигіднішою є пропозиція другого учасника, оскільки пропозиція в 300 тис. грн складається із ціни товару в 250 тис. грн (вигідніше ніж 290 тис. грн) та 50 тис. грн ПДВ. Суму ПДВ в 50 тис. грн замовник може віднести на податковий кредит і таким чином зменшити податкові зобов’язання, що, звісно, справить позитивний ефект на фінансовий стан замовника. 

Деякі замовники, щоб отримати ефект економії від проведення торгів, вдавалися до хитрощів. Такі замовники, які були платниками ПДВ, оголошували закупівлі без ПДВ, учасники подавали свої пропозиції без ПДВ, відповідно аукціон теж відбувався без ПДВ, а вже на етапі укладення договору до аукціонної ціни додавали ПДВ. Зважаючи на нижченаведені норми старої редакції Закону, важко погодитися, що такий підхід відповідав нормам старої редакції Закону. 

Але варто віддати належне органу оскарження, який підтримував замовників платників ПДВ та фактично «узаконював» проведення закупівель без ПДВ. Як приклад можна навести рішення органу оскарження № 2823-р/пк-пз від 13.03.2019, в якому орган оскарження не вбачає проблем, що замовник платник ПДВ проводить відкриті торги без ПДВ. 

Нова редакція Закону «Про публічні закупівлі» встановлює нові підходи щодо ролі ПДВ в закупівлях, а тому в таблиці розглянемо зміни, які стосуються ПДВ.

Як бачимо, формулювання в 21-й та 22-й статтях старої редакції Закону щодо ПДВ чітко зобов’язують замовника включати в очікувану вартість закупівлі ПДВ, а опис методики оцінки за критерієм «ціна» повинен містити інформацію про врахування ПДВ. У новій редакції Закону взагалі не згадано про ПДВ, а тому можна зробити висновок, що замовникам надано право самостійно визначати методику оцінку тендерних пропозицій з ПДВ чи без ПДВ. 

Підтвердження зробленого висновку знаходимо в наказі Мінекономіки «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» від 18.02.2020 № 275 (далі — наказ), який прийнято на виконання пункту 11 частини першої статті 9 нової редакції Закону. Так, відповідно до наказу очікувана вартість — розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації провключення / невключеннядо очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. 

Таким чином, новою редакцією Закону усунуто проблему щодо оцінки пропозицій з ПДВ чи без ПДВ та надано замовникам право самостійно вирішувати, як встановлювати вимогу щодо формування цінової пропозиції учасників з ПДВ чи без ПДВ.

Дата публікації: 30.04.2020