Особливості планування закупівель на наступний рік

Особливості планування закупівель на наступний рік

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі — річний план). Невід’ємною і основною частиною будь-якої закупівлі є процес її планування. Замовники в кінці, на початку та протягом року постійно планують, створюють та коригують план закупівель відповідно до власних потреб, у зв’язку з чим постійно стикаються з труднощами та ставлять низку питань стосовно даного процесу. 

Зважаючи на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі — Мінекономіки, Міністерство) на своєму офіційному сайті опублікувало узагальненого листа № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 «Щодо планування закупівель» (далі — лист № 3304-04/54160-06). Ми розглянемо одне з питань даного листа, а саме щодо забезпечення невідкладних потреб на початку року.

Наприкінці поточного року або на початку наступного кожен замовник хоча б раз стикався з такою проблемою: що робити, якщо потрібно терміново провести закупівлю на наступний рік, а кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних коштів) не затверджено? 

Мінекономіки у своєму листі № 3304-04/54160-06 звертає увагу замовників на те, що Закон не містить заборон щодо проведення закупівель до набрання чинності Законом про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану підприємства. Адже в ч. 1 статті 4 Закону зазначено, що планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. 

Однак при цьому необхідно зважати на статтю 41 БКУ, в якій визначено особливості формування надходжень бюджету та здійснення витрат бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності Законом про Державний бюджет України, а також встановлено обмеження щодо здійснення деяких витрат бюджету, а саме:

1) забороняється із загального фонду державного бюджету здійснювати витрати в частині капітальних видатків та надання кредитів з бюджету, крім капітальних видатків, пов’язаних з ліквідацією аварій на об’єктах соціально-культурної сфери, житлового господарства, систем тепло-, енерго-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також витрат, пов’язаних із настанням особливого періоду чи введенням надзвичайного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації та виділенням коштів з резервного фонду державного бюджету;

2) державні запозичення можуть здійснюватися в обсязі, що не перевищує обсяг витрат на погашення державного боргу у відповідний період, а державні гарантії не надаються;

3) діють норми закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період, крім норм, якими визначені загальні показники державного бюджету, бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету;

4) соціальні стандарти та соціальні гарантії, у тому числі прожитковий мінімум, рівень його забезпечення, мінімальна заробітна плата, надання пільг, компенсацій і гарантій населенню, у поточному бюджетному періоді застосовуються у розмірах та на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду; 

5) перерахування з державного бюджету місцевим бюджетам базової дотації та інших поточних трансфертів місцевим бюджетам, а також до державного бюджету з місцевих бюджетів реверсної дотації здійснюється відповідно до обсягів, визначених у проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України. 

Крім того, Міністерство звертає також увагу, що відповідно до абзацу 14 розділу І «Загальні питання» додатка 2до Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економікив разі незатвердження (непогодження) фінансового плану в установленому порядку суб’єктам господарювання державного сектору економіки слід дотримуватися обмежень, установлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 № 899 «Про порядок здійснення витрат суб’єктами господарювання державного сектору економіки в разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку», яка містить заборону щодо здійснення деяких видів витрат суб’єкта господарювання державного сектору економіки, а саме на: 

— капітальні інвестиції (за винятком випадків, рішення щодо яких прийнято Кабінетом Міністрів України);

— придбання та оренду легкових автомобілів;

— маркетингові та інформаційно-консультаційні послуги;

— консалтингові послуги;

— страхування (крім витрат на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, обов’язкове страхування та страхування відповідно до міжнародних договорів);

— представницькі заходи;

— виробництво та розповсюдження реклами;

— благодійну, спонсорську та іншу допомогу;

— відрахування до резерву сумнівних боргів; 

— не можуть здійснювати продаж, списання державного майна, виплату винагороди (премії) керівникам. 

Вищезазначені обмеження діють на період до затвердження (погодження) в установленому порядку річного фінансового плану суб’єкта господарювання. 

Отже, замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році може наприкінці поточного року (або на початку наступного) розпочати закупівлю за відповідним предметом закупівлі, зважаючи на вищенаведене. 

Водночас при укладенні договору про закупівлю за результатом процедури розпорядникові (одержувачеві) бюджетних коштів необхідно обов’язково зважати на вимоги частини першої статті 23 БКУ, в якій зазначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. А також вимоги частини четвертої статті 48 БКУ, в якій сказано, що зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються. 

Саме тому Мінекономіки рекомендує в проєкті договору про закупівлю та договорі про закупівлю замовникові передбачити відповідний порядок виникнення договірних зобов’язань залежно від реального фінансування, а також пам’ятати, що відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Законом. 

Нагадуємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, мають лише рекомендаційний та інформативний характер. 

Дата публікації: 11.09.2020