Підтвердження права користування майном за договором про надання послуг чи договором перевезення

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

Законодавством про публічні закупівлі не встановлено вимог щодо документального підтвердження відповідності учасників зазначеному критерію. Замовнику надано можливість на власний розсуд встановити вимоги щодо такого документального підтвердження.

Так, згідно з роз’ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону, та вказує в тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.  Крім того, зазначено, що замовники самостійно визначають перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність кваліфікаційним вимогам, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства загалом.

З огляду на практику здійснення процедур закупівель при установленні згаданого кваліфікаційного критерію замовники здебільшого при закупівлі робіт та послуг встановлюють вимоги щодо підтвердження наявності, наприклад, транспортних засобів, які будуть використовуватися під час виконання учасником своїх зобов’язань за договором про закупівлю. Разом з тим замовник може встановити вимогу щодо документального підтвердження права власності чи користування  майном (у випадку, якщо майно не є власністю учасника), наявність якого необхідна для виконання договору.

Таким чином, якщо інше не передбачено умовами закупівлі, документами, що можуть підтвердити право користування майном, яке не є власністю учасника, є договори оренди, лізингу, позички чи інші, за умовами яких учаснику передається в тимчасове користування певне майно.

З огляду на норми права користуванням є добування з речей їхніх корисних властивостей.

Та чи будуть відповідним документальним підтвердженням права користування таким майном, на прикладі транспортних засобів, договори про надання, зокрема, послуг транспортними засобами, чи договори перевезення?

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 909 ЦКУ за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З огляду на зміст цих норм та інших норм глав 63 і 64 ЦКУ ці види договорів не передбачають передачу в користування майна. Таким чином, зазначені договори не можуть слугувати документальним підтвердженням права користування майном.

Схожа позиція Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що висвітлено в рішеннях: від 31.05.2019 № 6999-р/пк-пз, що стосується питання договору про надання послуг; від 17.07.2018 № 7130-р/пк-пз, що стосується питання договору перевезення.

Варто також зазначити: якщо умовами тендерної документації прямо буде передбачена можливість документального підтвердження права користування майном, зокрема за допомогою договору про надання послуг чи договору перевезення, за таких умов учасники можуть надавати зазначені договори для підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію.

Дата публікації: 08.10.2021