Помилки замовників, що створюють підстави для здійснення моніторингу процедур закупівель

Доволі часто замовники здійснюють процедуру закупівлі, порушуючи вимоги законодавства у сфері публічних закупівель, що створює підстави як для здійснення моніторингу закупівлі контрольними органами, так і оскарження рішень замовника до АМКУ. Унаслідок цього замовники змушені вносити зміни або взагалі відміняти процедури та витрачати час на повторне їх проведення. 

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), який вступить у дію з 19.04.2020, моніторинг процедури закупівлі — це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. 

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі — органи державного фінансового контролю). 

Аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель здійснюють протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії, тобто після виконання договору замовником моніторинг щодо цієї закупівлі в системі не здійснюють. Моніторинг процедури закупівлі не проводять на відповідність тендерної документації вимогам частини 4 статті 22 Закону, а саме на наявність вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. 

Однією з підстав для прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі органом державного фінансового контролю є дані автоматичних індикаторів ризиків.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону автоматичні індикатори ризиків — це критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір процедур закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель. Перелік автоматичних ризик-індикаторів затверджено наказом Державної аудиторської служби України № 196 від 11 вересня 2018 року .

Зважаючи на те, що вже з 19 квітня 2020 року публічні закупівлі переходять на новий рівень та підвищується відповідальність за деякі порушення у сфері публічних закупівель, було проаналізовано ряд процедур та виявлено найчастіші помилки, яких припускаються замовники та які виявляють органи державного фінансового контролю. 

Під час аналізу процедур закупівель, щодо яких проводили моніторинг, було виявлено, що найчастіше при проведенні процедури «відкриті торги» замовники допускають такі помили: 

1. Не накладають електронний цифровий підпис на документи, що підлягають оприлюдненню, а саме оголошення про проведення процедури закупівлі та/або тендерну документацію.Щодо даного порушення (на етапі оприлюднення оголошення про проведення закупівлі) спрацьовує ризик-індикатор з кодом RISK-1-3-1 — відсутність накладеного замовником електронного цифрового підпису на документах, що підлягають оприлюдненню.
2. Не надають відповідь на звернення про надання роз’яснення щодо змісту тендерної документації або звернення з вимогою усунення порушення під час проведення процедури закупівлі протягом 3 робочих днів з дня їх оприлюднення.Щодо даного порушення (на етапі подання тендерних пропозицій) спрацьовує ризик-індикатор з кодом RISK-1-12 — ненадання або несвоєчасне надання роз’яснень замовником щодо змісту тендерної документації. 
3. Опубліковують тендерну документацію через декілька днів після оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі в системі ProZorro, що є менше ніж за 15 днів до встановленого в оголошенні кінцевого строку подання тендерних пропозицій.Щодо даного порушення (на етапі розкриття тендерних пропозицій) спрацьовує ризик-індикатор з кодом RISK-1-13-2 — порушення строку оприлюднення тендерної документації під час проведення відкритих торгів.
4. Опубліковують договори про закупівлю з порушенням строків законодавства у сфері публічних закупівель, а саме після 20 днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.Щодо даного порушення (на етапі оприлюднення договору про закупівлю) спрацьовує ризик-індикатор з кодом RISK-1-8-2 — несвоєчасне укладення замовником договору про закупівлю за результатами проведення процедури закупівлі.
5. Установлюють в оголошенні про проведення процедури закупівлі товарів або послуг вимогу щодо надання забезпечення тендерної пропозиції в розмірі, що перевищує 3 відсотки очікуваної вартості закупівлі.Щодо даногопорушення (на етапі оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю товарів та послуг) спрацьовує ризик-індикатор з кодом RISK-1-5-1 — розмір забезпечення тендерної пропозиції визначено з порушенням встановлених Законом граничних значень під час проведення відкритих торгів на закупівлю товарів або послуг.

Будьте уважними, адже кожен крок замовника під час проведення процедур закупівель, а разом з тим учасника, відслідковують. Якщо спрацює ризик-індикатор, то це вже є підставою для здійснення моніторингу (перевірки) всієї процедури закупівлі. 

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі — висновок), який затверджує керівник органу державного фінансового контролю або його заступник. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. 

Згідно з частиною 11 статті 8 Закону, якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених Законом, а також висновок не оскаржено до суду, то орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного в частині 10 статті 8 Закону, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначають в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначають дату й номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження. 

Згідно з частиною 9 статті 8 Закону, у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усуненнязамовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службову (посадову) особу замовника та/або уповноважену особу замовника не притягують до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель через порушення, усунуті замовником відповідно до висновку. 

Рекомендуємо бути пильними, вчасно оприлюднювати в системі відповіді на запитання та вимоги, завжди накладати КЕП/ЕЦП там, де цього вимагає законодавство, правильно рахувати розмір забезпечення та строки, оприлюднювати договори вчасно, адже один хибний крок може призвести до притягнення замовника до адміністративної відповідальності.

Дата публікації: 16.04.2020