Рекомендації замовникам щодо підготовки тендерної документації на прикладі моніторингу закупівлі

І знову моніторинг.  З метою зменшення помилок замовників під час організації та проведення закупівель ми часто аналізуємо висновки про результати моніторингу закупівель та звертаємо увагу на порушення, яких варто уникати. Сьогодні розглянемо висновок Держаудитслужби щодо закупівлі за ідентифікатором UA-2020-08-27-003716-c.

1. Обґрунтування  щодо посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент».

Витяг із висновку моніторингу: «Моніторингом питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено, що Додаток 3 до тендерної документації містить посилання на конкретні марку та виробника, на конкретний процес, що характеризує продукт певного суб’єкта господарювання, на торгові марки, типи, спосіб виробництва (суміш Сеrеsіt СN-72, шпаклівкою Сеrеsіt, стеля «Армстронг», емалль ПФ-115, грунтовка ГФ-021, Кнопка виклику мед. персоналу Y-O MEDbells, Комутатор зв`язку «Круіз», прилад приймально-контрольний «Тірас-8П», сповіщувач пожежний димовий СПД-3,0, Звуковий оповіщувач «Трель-12») обґрунтування яких відсутні.» 

Враховуючи наведене, рекомендуємо замовникам у разі, якщо необхідно зазначити в тендерній документації конкретну марку чи виробника або зробити посилання на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання,  обов’язково написати обґрунтування та зазначити вираз «або еквівалент» щодо кожного посилання.

2. Підтвердження відповідності предмета закупівлі екологічним характеристикам

Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. Однак, як йдеться далі в Законі, у разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством. 

Витяг із висновку моніторингу: «…моніторингом питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено, що пунктом 7 розділу ІІІ тендерної документації містить вимогу щодо застосовувати заходи із захисту довкілля. При цьому не зазначено, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам…». 

Отже, не забувайте у разі встановлення в тендерній документації  вимоги щодо застосування учасниками заходів із захисту довкілля чи необхідності підтвердження відповідності предмета закупівлі екологічним характеристикам обов’язково чітко зазначити, який документ (протокол випробувань або сертифікат) чи маркування підтвердять зазначену вимогу відповідно до чинного законодавства України.

3. Перелік формальних помилок

Відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону тендерна документація  повинна містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме — технічні помилки та описки. 

Витяг із висновку моніторингу: «…зазначений опис формальних (несуттєвих) помилок не відповідає переліку формальних помилок, затверджених Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 710.» 

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону до основних функцій Уповноваженого органу входить розроблення та затвердження переліку формальних помилок. 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 № 459 із змінами Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі — Мінекономіки, Уповноважений орган) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема у сфері державних та публічних закупівель. 

Отже, рекомендуємо замовникам під час складання та затвердження тендерної документації враховувати положення наказу Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 «Про затвердження Переліку формальних помилок» та  зазначати в тендерній документації затверджений даним наказом перелік  формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх тендерних пропозицій.

4. Підтвердження фінансової спроможності

Відповідно до п. 2 ч. 2 статті 22 Закону тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. 

Згідно з ч. 2 ст.16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. 

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини). 

Витяг із висновку моніторингу: «…на підтвердження відповідності фінансової спроможності передбачена вимога надання оригіналу довідки, виданої банківською установою (обслуговуючим банком), в якому відкрито рахунок учасника, про відсутність (наявність) простроченої заборгованості за кредитами. При цьому, згідно з Законом (в редакції від 19.04.2020) такий критерій, як наявність фінансової спроможності, підтверджується фінансовою звітністю.» 

Отже, для підтвердження фінансової спроможності замовники можуть вимагати від учасників тільки фінансову звітність, яка складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Враховуючи наведене, замовникам  публічних закупівель слід бути уважнішими та чітко дотримуватись вимог законодавства при складанні тендерної документації, адже за складення тендерної документації не відповідно до вимог Закону передбачено штрафні санкції у розмірі  ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн), за ті самі дії повторно протягом року — у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 грн). 

Дата публікації: 23.10.2020