Що робити, якщо переможець відмовився від підписання договору?

За результатами проведення однієї з процедур закупівлі, передбачених статтею 12 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) (відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі), замовник з учасником, якого визначено переможцем, укладають договір про закупівлю не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Закону договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу (далі — Вебпортал) повідомлення про намір укласти договір. За результатами застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини 3 статті 35 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю у строк не раніше ніж через 10 днів та не пізніше 35 днів (у разі застосування скороченої переговорної процедури закупівлі не раніше ніж через 5 днів та не пізніше 20 днів) з дня оприлюднення на Вебпорталі повідомлення про намір укласти договір. 

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 1 Закону переможець процедури закупівлі — учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені в тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Якщо протягом визначеного Законом терміну для укладення договору учасник-переможець звернувся до замовника та відмовився від підписання договору в межах проведеної процедури, то замовник відхиляє тендерну пропозицію даного учасника відповідно до пункту 2 частини 1 статті 30 Закону. Зокрема, переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.

Причиною для відхилення пропозиції переможцяв даному випадку є саме відмова — небажання або неможливість переможця виконати умови, зазначені в договорі. Оскільки Закон не містить вимоги щодо форми такої відмови, замовник може зазначити в тендерній документації, у якому саме вигляді повинна бути оформлена відмова переможця від підписання договору. Наприклад, вона може бути надана у формі письмового звернення переможця до замовника. Замовник же після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір на Вебпорталі додатково може звернутись до переможця процедури та направити письмове звернення з пропозицією укласти договір та зберегти документи, які свідчать про відправлення/отримання таких листів.

Рішення про відхилення переможця відображають у протоколі засідання тендерного комітету або уповноваженої особи та відповідно до частини 2 статті 30 Закону протягом одного дня з дня його прийняття оприлюднюють в електронній системі закупівель. Також замовник може додатково завантажити в електронну систему письмове звернення про відмову від підписання договору від переможця. Після відхилення пропозиції переможця відповідно до частини 3 статті 32 Законузамовник визначає переможцясеред тих учасників, строк дії тендерних пропозицій яких ще не минув.

Може виникнути й ситуація, коли учасник, пропозицію якого за результатами аукціону визначено найбільш економічно вигідною, одразу звертається до замовника і повідомляє, що не планує укладати з ним договір. То чи може замовник відхилити пропозицію такого учасника, навіть не розглянувши її? Відповідь — ні, адже відхилення пропозиції у зв’язку з відмовою від підписання договору або укладення договору про закупівлю можливе лише щодо переможця процедури закупівлі. Тож у такому випадкові замовнику потрібно буде розглянути пропозицію учасника та відхилити його на основі передбачених Законом підстав для відхилення учасника, якщо в пропозиції учасника такі підстави наявні, або ж визначити його переможцем, а вже потім відхилити у зв’язку з його відмовою від підписання договору. 

Для уникнення непорозумінь при проведенні процедур закупівлі радимо учасникамдетально вивчати всі умови тендерної документації, у тому числі умови, наведені в проєкті договору про закупівлю, який відповідно до пункту 7 частини 2 статті 22 Закону повинен міститись у складі тендерної документації з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Дана дія є необхідною, оскільки відповідно до частини 4 статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору не можуть бути змінені після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, наведених у частині 4 статті 36Закону.

Дата публікації: 19.03.2020