Відміна торгів під час розгляду пропозицій: практика АМКУ

Відміна торгів під час розгляду пропозицій: практика АМКУ

Нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) розширила можливості учасників щодо оскарження: у постачальників з’явилась і законодавча, і технічна спроможність оскаржити рішення замовника про відміну тендеру.

У яких випадках Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія) підтримує сторону скаржника та зобов’язує замовника скасувати рішення про відміну тендеру?

Під час прийняття рішення щодо відміни тендеру замовник вибирає відповідну підставу із переліку у статті 32 Закону. Так, згідно з частиною 1 статті 32 Закону, замовник відміняє тендер у разі:

  1. відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;
  2. неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом цих порушень, які неможливо усунути.

Щодо пункту першого розглянемо рішення Колегії № 8081-р/пк-пз від 15.04.2021 по закупівлі UA-2021-01-13-001583-c. Відповідно до інформації, розміщеної на вебпорталі Уповноваженого органу, на етапі прекваліфікації замовником було прийнято рішення про відміну процедури закупівлі на підставі пункту 1 частини 1 статті 32 Закону — відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг, про що зазначено у Протоколі № 9 Уповноваженої особи від 22.03.2021:

Як бачимо зі змісту цього Протоколу, не наведено жодного аргументу та не надано документів, які би підтвердили  відсутність подальшої потреби в закупівлі товару. У результаті розгляду скарги Колегією було зроблено висновок, що замовник не довів та документально не підтвердив правомірність відміни процедури закупівлі з наведеної підстави, та прийнято рішення зобов’язати замовника скасувати рішення про відміну процедури закупівлі.

Таким чином, у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі рекомендуємо замовникам належним чином аргументувати це в самому протоколі, а також прикріпити додаткові документальні підтвердження, які свідчитимуть про зазначене.

Ще одна підстава для відміни закупівлі — неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 2 частини 1 статті 32 Закону).

Для прикладу розглянемо рішення № 2608-р/пк-пз від 12.02.2021, яке було прийняте в результаті оскарження процедури закупівлі UA-2020-12-31-003899-c. Предметом розгляду Колегії стала скарга UA-2020-12-31-003899-c.a3 від 01.02.2021 щодо неправомірного скасування тендеру замовником на підставі пункту 2 частини 1 статті 32 Закону. Так, замовником було оприлюднено на вебпорталі Уповноваженого органу рішення про скасування тендеру від 01.02.2021:

Скаржник не погоджується з рішенням замовника і повідомляє про порушення проведення процедури закупівлі, та просить скасувати рішення щодо відміни тендеру, оскільки вважає, що потреба замовника в уточненні технічного завдання шляхом внесення змін до тендерної документації в цій частині після розкриття тендерних пропозицій не є підставою для відміни процедури закупівлі.

Під час розгляду органом оскарження встановлено, що замовник не зазначив, у чому саме полягає неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а також не надав опису таких порушень, які неможливо усунути, і в чому саме полягають порушення замовником законодавства у сфері публічних закупівель. Враховуючи це, замовник неправомірно відмінив тендер на підставіпункту 2 частини 1 статті 32 Закону, тому Колегія постановила зобов’язати замовника скасувати своє рішення про відміну.

Що робити замовнику в такому разі? Варіантів два: виконувати рішення Колегії, тобто скасовувати власне рішення про відміну та продовжувати тендер із наявними «порушеннями», або оскаржувати рішення Колегії в суді. Адже невиконання рішення Колегії без його оскарження загрожує керівнику замовника штрафом від 34 000 грн до 85 000 грн (частина 5 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні порушення). Замовник у процедурі UA-2020-12-31-003899-c, що розглядалася вище, винайшов «третій» варіант: продовжувати відміняти тендер, оприлюднюючи нові протоколи з аналогічними формулюваннями, хоча такі дії можна трактувати як невиконання рішень Колегії, яке загрожує штрафом.

Звісно, прийняття рішення щодо відміни тендеру — зона відповідальності замовника. Проте якщо замовник встановив наявність підстав для відміни тендеру, він повинен їх чітко та якісно описати відповідно до чинних норм та вимог Закону, подбати про документальне обґрунтування свого рішення та, в разі його оскарження, довести правомірність такої відміни.

З перших вуст про практичні аспекти цього питання — в інтерв’ю з головою Антимонопольного комітету України Ольгою Піщанською.

Дата публікації: 11.06.2021