Відсутність особи, яка б відповідала статусу кінцевого бенефіціарного власника

За нововведеннями згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2026 № 122↗, за якою внесено зміни до пунктів 9↗, 11↗ і 13 Особливостей↗ здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості↗), звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити певну інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену цим абзацом інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг).

Пригадаємо, хто такий кінцевий бенефіціарний власник. Пунктом 30 частини 1 статті 1 Закону України↗ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX (далі — Закон № 361↗) передбачено, що це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю / володіння). 

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою в розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою в розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

До цього ж визначення нас також відсилає останній абзац частини 1 статті 1 Закону України↗ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі — Закон № 755↗).

Відповідно до частини 1 статті 5¹ Закону № 361↗ юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність. 

За пунктом 9 частини 2 статті 9 Закону № 755↗ в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — Реєстр) міститься, зокрема, інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник — юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині 8 статті 5¹ Закону № 361↗).

У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник — юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності.

В закупівельному процесі може бути випадок, коли в контрагента будуть відсутні особи, що можуть бути кінцевими бенефіціарними власниками, наприклад, оскільки відсутні відповідні особи, які можуть здійснювати вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, оскільки розмір частки володіння у статутному капіталі не перевищує відсоток, визначений пунктом 30 частини 1 статті 1 Закону № 361, або і взагалі контрагентом є особа з переліку частини 8 статті 5¹ Закону № 361, на яку не поширюються приписи цієї статті щодо наявності / відсутності кінцевого бенефіціарного власника. 

Чи означають тоді описані нововведення, що прямий договір може бути укладеним лише з контрагентом, у якого є кінцевий бенефіціарний власник?

Авжеж ні. Закупівельним законодавством не виділено подібних норм. Тим паче, що такі норми напряму не узгоджувались би з принципом недискримінації.

Тоді виникає інше питання: яка інформація має зазначатись у звіті чи додаватись замовником для цілей нових положень пунктів 9, 11 і 13 Особливостей у випадку відсутності осіб — кінцевих бенефіціарних власників?

Чесно кажучи, уряд не врегулював цієї прогалини. У цьому випадку доцільно долучити обґрунтування щодо правових підстав відсутності інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Таким чином, законна відсутність кінцевого бенефіціарного власника не забороняє укладення договору про публічну закупівлю, а питання відображення відповідної інформації у звіті має вирішуватися замовником з урахуванням конкретних обставин і принципу розумної достатності.

Тож якщо залишаються запитання щодо нововведень в законодавстві у сфері публічних закупівель, звертайтесь за усною телефонною консультацією↗ до юристів ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ вартістю від 450,00 грн.

Для глибшого осягнення нюансів публічних закупівель, зокрема враховуючи подібні нововведення, долучайтесь до стаціонарного курсу «Фахівець з публічних закупівель: 5-денний інтенсивний практичний курс↗» від Академії Радник↗, де можна підвищити як теоретичні, так і практичні вміння.

Олег ПІДГІРСЬКИЙ, 

юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»