Виконання висновку моніторингу щодо розірвання договору про закупівлю

Відповідно до частин 6 і 7 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII↗ (далі — Закон) за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі — висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов’язково зазначається, зокрема, зобов’язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Виходячи з узагальненої практики здійснення органами фінансового контролю перевірок публічних закупівель шляхом моніторингу, вбачається, що при значних порушеннях законодавства у сфері публічних закупівель, наприклад неправомірне укладення договору, невідхилення тендерної пропозиції, яка мала б бути відхилена, тощо, доволі розповсюджені випадки, коли за висновком про результати моніторингу Держаудитслужба зобов’язує замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору. 

Та чи може замовник виконати таке зобов’язання умовно в односторонньому порядку?

Звернемося до норм права.

Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України↗ (далі — ЦКУ) розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частинами 2 і 3 статті 653 ЦКУ↗ у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 654 ЦКУ↗ передбачено, що розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України↗ (далі — ГКУ) розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Виходячи зі змісту наведених приписів, одностороннє виконання зобов’язання за висновком моніторингу можливе лише у разі, коли договором визначено умови одностороннього розірвання, які б передбачали таку можливість у відповідному випадку. Якщо такого немає, то розірвання договору можливе лише за взаємною згодою сторін.

Таким чином, розірвання договору в односторонньому порядку, якщо це договором не дозволено, буде неправильним і, по суті, не спричинить як результат розірвання договору. 

Розглянемо це з практичної точки зору, базуючись на судовій практиці, зокрема за рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.10.2024 у справі № 918/742/24↗.

Обставини судового спору

За результатом проведеної закупівлі відкриті торги, предметом якої були послуги з фізичної охорони, замовник, що є закладом освіти комунальної форми власності, уклав договір про закупівлю з учасником — надавачем послуг охорони. 

ДАСУ здійснила моніторинг цієї закупівлі, за результатом якого склала висновок, згідно з яким  замовника зобов’язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору. Таким порушенням, на переконання органу фінансового контролю, є укладення договору не з органом поліції охорони, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» від 21.11.2018 № 975↗.

На виконання описаного висновку моніторингу замовник прийняв рішення повідомити контрагента про розірвання договору в односторонньому порядку, керуючись умовами договору та статтею 188 ГКУ↗.

Позиція позивача

Не погоджуючись з таким рішенням замовника, позивач просив суд визнати правочин щодо одностороннього розірвання договору недійсним. Позивач вважає одностороннє  розірвання замовником договору таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору і є протиправним та безпідставним.

Позиція суду

Суд взяв до уваги норми ЦКУ↗ і ГКУ↗, а також умови спірного договору, у якому узгоджено порядок його розірвання. Суд зупинився на єдиній з умов договору, згідно з якою дія договору припиняється в разі розірвання в односторонньому порядку з ініціативи однієї зі сторін у разі порушення другою стороною умов договору та/або вимог законодавства України. Поряд з цим зауважив на відсутності обставин порушення умов договору зі сторони позивача. Тим самим вважає, що розірвання договору в односторонньому порядку, без існування передбачених договором обставин, порушує право позивача. Дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, встановивши наявність порушеного права та інтересу позивача на момент звернення до суду, з огляду на відповідність обраного способу захисту, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, і постановив визнати недійсним правочин щодо одностороннього розірвання договору про закупівлю.

Щоб розібратись з деякими нюансами законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема з аналізом висновку ДАСУ та визначенням алгоритму його виконання, звертайтесь до юристів ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ за послугою усної/письмової консультації↗ вартістю від 450,00 грн.

У підсумку, якщо договором не передбачено такого одностороннього розірвання договору, як для забезпечення виконання висновку моніторингу, розірвання договору можливе лише за взаємною згодою сторін.

Але що робити, якщо контрагент не погоджується розірвати договір?

Відповідно до частин 4 і 5 статті 188 ГКУ↗ у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або в разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності цим рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тобто розірвати договір про закупівлю можна також у судовому порядку. 

Недоліком такого способу розірвання договору є затрата часу, адже під час його застосування замовник аж ніяк не зможе дотриматись строку для виконання висновку моніторингу, визначеного частиною 8 статті 8 Закону↗. А в результаті невиконання висновку може призвести до притягнення відповідальної особи замовника до адміністративної відповідальності за порушення закупівельного законодавства.

Щоб уберегтись від таких ситуацій, замовник може передбачити в договорі умову одностороннього розірвання для випадків виконання висновку моніторингу. Також, керуючись частиною 10 статті 8 Закону↗, замовник може оскаржити висновок до суду. Останнім же не слід зловживати та оскаржувати висновок до суду з метою затягування часу, особливо коли усунення порушень закупівельного законодавства через розірвання договору є правильним шляхом. Такі дії можуть завдати шкоди діловій репутації обох сторін договору.

Більше дізнатись про відповідальність й алгоритм дій замовника під час моніторингу можна з відеонавчання Академії Радник↗ «Відповідальність у закупівлях і моніторинги↗».

Олег ПІДГІРСЬКИЙ, 

юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»