Закупівля поштових марок
Закон України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII (далі — Закон № 922-VIII, Закон) в редакції від 19.04.2020 вніс певні зміни в закупівлю послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів.
Редакція Закону № 922-VIII, що діяла до 19.04.2020, установлювала особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом № 922-VIII, окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, як, зокрема: послуги поштового зв’язку, поштові марки та марковані конверти.
Стаття 35 старої редакції Закону № 922-VIII передбачала, що замовник мав право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через п’ять днів у разі закупівлі послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів.
Редакція Закону № 922-VIII від 19.04.2020 не містить особливостей здійснення процедур закупівель, визначених цим Законом для таких товарів, робіт і послуг, як послуги поштового зв’язку, поштові марки та марковані конверти. Так, відповідно стаття 40 чинного Закону, яка регулює проведення переговорної процедури, не містить жодної інформації щодо укладення договору за результатами переговорної процедури в разі закупівлі послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів.
Поштові марки необхідно закуповувати з огляду на Закон України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII і Закон України «Про поштовий зв’язок» № 2759-III від 04.10.2001 (далі — Закон № 2759-III). Закон № 2759-III містить посилання на Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2003 від 28.05.2003: «Конституційний Суд України вважає, що законодавець поряд із встановленням виключного права національного оператора на видання, введення в обіг, а також виведення з обігу поштових марок, маркованих конвертів і карток передбачив його виключне право на організацію їх розповсюдження, а не на розповсюдження саме тому, що розповсюдження виключно національним оператором поштового зв’язку поштових марок, маркованих конвертів і карток обмежує можливості їх придбання фізичними та юридичними особами, оскільки суттєво зменшує кількість продавців цієї продукції і тим самим ускладнює доступ до послуг поштового зв’язку. Організація розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, на думку Конституційного Суду України, включає в себе дії національного оператора поштового зв’язку, пов’язані зі створенням умов для розповсюдження зазначеної продукції та її реалізацією споживачам. Маючи за законом виключне право на організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, національний оператор поштового зв’язку має право також на їх розповсюдження, оскільки воно пов’язане з реалізацією ним власних послуг поштового зв’язку.
Водночас, оскільки розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток безпосередньо не належить до послуг поштового зв’язку, які згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про поштовий зв’язок» (2759-14 ) надають оператори відповідно до законодавства України, то його можуть здійснювати інші юридичні та фізичні особи, які мають для цього певні умови і які уклали договори з національним оператором поштового зв’язку.
Розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток не тільки національним оператором поштового зв’язку через мережу своїх підрозділів, але й іншими юридичними (насамперед колишніми підприємствами «Союздрук») і фізичними особами значно розширює можливості придбання споживачами маркованої поштової продукції та отримання послуг поштового зв’язку».
Отже, замовники, закуповуючи поштові марки, передусім повинні зважати на вартісні межі, передбачені статтею 3 Закону № 922-VIII, і вже відповідно до вартісних меж обрати вид закупівлі.
Поштові марки мають виготовляти відповідно до Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 25.11.1993 № 98, Служби безпеки України від 15.11.1993 № 118, Міністерства внутрішніх справ України від 24.11.1993 № 740, відповідати вимогам ДСТУ 4010:2015 «Бланки цінних паперів і документів суворого обліку та звітності. Загальні технічні вимоги», затвердженого ДП «УкрНДНЦ», та ГСТУ 45.027-2003 «Марки та блоки поштові. Технічні умов», затвердженого Державним комітетом зв’язку та інформатизації України.
А також слід звернути увагу на пп. 196.1.4 п. 196.1 статті 196 Податкового кодексу України,яким передбачено операції, які не є об’єктом оподаткування, зокрема з «обігу банківських металів, інших валютних цінностей (крім банкнот і монет, що використовуються для нумізматичних цілей, а також іноземних монет з дорогоцінних металів, базою оподаткування яких є продажна вартість); випуску, обігу та погашення лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереях; придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб’єктом господарювання, який проводить азартні ігри; внесення ставки з метою укладення парі та виплата виграшу суб’єктом господарювання, який проводить парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); виплати грошових виграшів (призів) і грошових винагород; постачання негашених поштових марок України, конвертів або листівок з негашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, конвертів чи листівок для філателістичних потреб, базою оподаткування яких є продажна вартість».
Зважаючи на викладене, при закупівлі поштових марок замовникові слід послуговуватись вартісними межами згідно зі статтею 3 Закону № 922-VIII та відповідно до цих меж обирати вид закупівлі.
Дата публікації: 18.09.2020