Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавства у сфері публічних закупівель

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII↗ (далі — Закон↗) за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення↗ передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Кримінальний кодекс України↗ (далі — ККУ) не виділяє окремої спеціальної норми щодо кримінальної відповідальності за порушення закупівельного законодавства. Проте така відповідальність може настати, наприклад, за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191 ККУ↗) або нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (стаття 210 ККУ↗).

Водночас може застосовуватись і дисциплінарна (трудова) відповідальність.

Так, згідно зі статтею 147 Кодексу законів про працю України↗ (далі – Кодекс↗) за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Доволі часто у висновках моніторингу закупівель, складених керуючись статтею 8 Закону↗, органи фінансового контролю у разі виявлення порушень зобов’язують замовників притягнути до відповідальності відповідальних осіб.

Щодо допустимості накладення стягнення за порушення трудової дисципліни в частині порушення закупівельного законодавства розглянемо думку судді Придніпровського районного суду міста Черкаси за рішенням від 23.01.2026 у справі № 711/5492/25↗. 

Обставини справи

Замовником здійснено закупівлю товару (закупівля № UA-2025-02-18-009342-a↗), за результатом якої укладено договір про закупівлю. Під час виконання зобов’язань за цим договором органом фінансового контролю розпочато моніторинг процедури закупівлі. Під час проведення моніторингу встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме невідхилення тендерної пропозиції учасника, пропозиція якого підлягала відхиленню, та водночас з ним, як з переможцем торгів, укладено договір.

Ще до формування висновку за результатом моніторингу замовник 14.04.2025 додатковою угодою розірвав згаданий договір. Висновок за результатом моніторингу складено уже 22.04.2025, яким встановлено відповідне порушення, проте не визначено зобов’язання, оскільки порушення було усунуто умовно шляхом розірвання договору.

Варто зазначити, що відповідальною за проведення наведеної закупівлі, зокрема в частині прийнятого рішення про визначення переможця, була уповноважена особа. Разом з тим така особа підпорядковувалась керівнику відділу закупівель, до повноважень якого віднесено контроль за дотриманням закупівельного законодавства включно із погодженням проєкту договору на підписання за результатом закупівлі.

У підсумку за наказом керівника замовника від 21.05.2025 керівнику відділу закупівель оголошено догану. Не погоджуючись із таким наказом, особа, яку притягували до дисциплінарної відповідальності, подала позов до суду з метою його оскарження.

Позиція суду

За статтею 139 Кодексу↗ працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни.

Беручи до уваги повноваження керівника відділу, виділені посадовою інструкцією, та враховуючи факт незабезпечення нею належного контролю при укладенні договору про закупівлю, наявні обставини притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.

Водночас статтею 148 Кодексу↗ передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2019 у справі № 718/801/17↗ наведено правовий висновок про те, що частина 1 статті 148 Кодексу передбачає обчислення місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення з дня виявлення саме проступку як такого. Тобто під виявленням проступку розуміється не лише виявлення факту (певного діяння), а й встановлення працівника, який учинив ці діяння, протиправність цих діянь, вину працівника, наявність шкідливих наслідків, причинного зв'язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.

На думку суду в даному випадку, очевидним є те, що діяння позивачки, яке містить ознаки дисциплінарного проступку і виявилось у погодженні проєкту договору про закупівлі без зауважень, мало місце в період часу з дати визначення переможця торгів до дати укладання договору про закупівлю. Водночас про наявність невідповідностей предмета такого договору об'єкту закупівлі відповідачу було достеменно відомо 14.04.2025, про що свідчить укладання в цей день додаткової угоди про розірвання відповідного договору про закупівлю через неможливість його виконання. Про обставини, що призвели до розірвання договору про закупівлю, уповноважена особа замовника повідомила державного аудитора у своїх поясненнях від 15.04.2025. При цьому під час розгляду справи судом встановлено, що саме виявлення уповноваженою особою недоліків процедури закупівлі товару зумовило необхідність вжиття заходів для усунення відповідних недоліків, що було реалізовано шляхом розірвання договору про закупівлю. Таким чином, строк притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності в цьому випадку слід обчислювати саме з 14.04.2025, а не від дати складення висновку органом фінансового контролю. Отже, місячний строк накладення дисциплінарного стягнення на позивачку спливає 14.05.2025.

Відштовхуючись від цієї обставини, суд і прийняв рішення щодо задоволення позову в частині скасування наказу про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Коментар

З опрацьованого рішення суду можна дійти висновку:

1. Дисциплінарне стягнення допустиме для застосування і при порушеннях законодавства у сфері публічних закупівель.
2. До відповідальності може бути притягнута не лише уповноважена особа, але й інші працівники, зокрема на керівних посадах, які зобов’язані здійснювати відповідний контроль.
3. Притягнення до дисциплінарної відповідальності має свій строк давності, перебіг якого слід обчислювати від дати виявлення конкретних ознак встановлення факту проступку.

Тобто в розглянутій справі суд не лише підтвердив принципову допустимість дисциплінарної відповідальності за порушення закупівельного законодавства, а й розкрив особливості обчислення місячного строку давності притягнення до такої відповідальності, встановленого статтею 148 Кодексу. Саме це питання виявилося вирішальним для результату справи.

А щоб не допустити подібних порушень, за які можлива дисциплінарна відповідальність, навіть у сфері публічних закупівель, юристи ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ допоможуть з належним проведенням процедур за послугою «Супровід відкритих / міжнародних торгів↗» вартістю від 8 500,00 грн.

Для покращення знань з практики закупівельного процесу доєднуйтесь до курсу «Підвищення кваліфікації для замовників↗» від Академії Радник↗, який дозволить успішно проводити закупівлі без зайвих проблем.

Олег ПІДГІРСЬКИЙ, 

юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»