Доказування своєї правоти під час оскарження покладається не лише на скаржника

Доказування своєї правоти під час оскарження покладається не лише на скаржника

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII↗ (далі — Закон↗) скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.

За приписами частини 5 статті 18 Закону↗ скарга в обов’язковому порядку повинна містити таку інформацію:

3) підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;

4) обґрунтування наявності у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.

Підкріплення своїх тверджень доказами на скаржника покладається в обов’язковому порядку під час оскарження тендерної документації або рішень, дій чи бездіяльності замовника, прийнятих/вчинених замовником в період подання пропозицій.

Тобто при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності замовника після кінцевого строку подання пропозицій не вимагається обов’язкове документальне доказування тверджень скаржника, викладених у скарзі. У такому випадку достатнім буде посилання на інформацію чи документи, що розміщені у відкритому доступі в електронній системі закупівель, чи навіть на інші відкриті джерела. Головне, це відповідність скарги, зокрема, вимогам пунктів 3 і 4 частини 5 статті 18 Закону↗.

Звичайно, у зв’язку з обмеженням у володінні певною інформацією при оскарженні учасник може керуватись здогадками, а не конкретними фактами. І тим самим іде на ризик при оскарженні.

Доцільно навести приклади ситуацій, щоб зрозуміти, до чого ведеться мова.

Згідно з підпунктом 3 пункту 50 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників↗, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості↗), замовник відміняє відкриті торги у разі скорочення обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг.

У разі відміни відкритих торгів замовник протягом одного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття такого рішення.

Своєю чергою, закупівельним законодавством не визначено вимог щодо документального підтвердження підстав відміни торгів, наприклад щодо скорочення видатків – рішення щодо внесення змін до кошторису підприємства замовника, відмова в фінансуванні закупівлі тощо.

Тим самим учасник лише виявляє своє припущення щодо наявності чи відсутності реальних підстав для відміни торгів. Звичайно, за сталою практикою оскарження відміни за наведеної підстави орган оскарження здебільшого відмовляє в задоволенні скарги. Проте такі відмови здебільшого трапляються не через недопрацювання скаржника, а оскільки замовник підтвердив правомірність підстави для відміни торгів.

На користь скаржника при наведених оскарженнях діє норма пункту 66 Особливостей↗, що умовно зобов’язує замовника довести правоту прийнятого ним рішення. 

Розглянемо, як це працює, на прикладі позиції Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Комісія) у рішенні від 26.03.2024 № 5450-р/пк-пз (закупівля  UA-2024-02-01-006031-a↗).

Обставини оскарження

У період розгляду пропозицій учасників замовником прийнято рішення про відміну закупівлі з підстави підпункту 3 пункту 50 Особливостей↗

Позиція скаржника

Вважаючи рішення про відміну торгів неправомірним, скаржник просив Комісію зобов’язати замовника скасувати таке рішення. Скаржник наголошував на відсутності документального підтвердження правомірності підстави відміни, а також на обставинах, за якими такої підстави й не може бути, враховуючи вагому потребу замовника в послугах за предметом закупівлі.

Позиція Комісії

У рішенні про прийняття скарги до розгляду Комісія зобов’язала замовника надати інформацію з підтвердними документами щодо скорочення видатків на здійснення закупівлі послуги, у тому числі перерозподілу таких коштів, а також бюджетних асигнувань замовника та бюджетного призначення щодо наведеної процедури закупівлі. На виконання такого рішення замовник не надав жодного документа, що вимагався Комісією.

Беручи до уваги наведені обставини, Комісія дійшла висновку, що замовником не доведено та документально не підтверджено правомірності відміни процедури закупівлі з наведених вище підстав, у тому числі наявність підстав для відміни процедури закупівлі у зв'язку зі скороченням видатків на здійснення закупівлі послуги. Тим самим замовник неправомірно відмінив тендер. Таким чином, Комісія постановила зобов’язати замовника скасувати рішення про відміну торгів.

Коментар

Як уже згадано вище, у тому числі за обставин оскарження опрацьованого рішення, скаржник керувався лише припущеннями щодо неправомірності прийнятого рішення. Тому орган оскарження поклав обов’язок довести правомірність прийнятого рішення на замовника.

Якщо ж виявлено порушення в рішеннях, діях чи бездіяльності замовника, навіть за припущеннями, юристи ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ можуть допомогти при оскарженні таких порушень. Скористайтесь послугою «Підготовка скарг↗» вартістю від 3 150,00 грн, а також послугою «Представництво в АМКУ↗» вартістю від 3 940,00 грн.

А щоб підвищити свої навички в участі в конкурентних закупівлях, не зайвим буде пройти онлайн-марафон для постачальників Prozorro «Усе про перемогу в тендерах»↗ від Академії Радник↗.

Олег Підгірський, 

юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»