Код ДК Єдиного закупівельного словника повинен відповідати предмету закупівлі

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII↗ (далі — Закон) предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі↗, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 (далі — Порядок № 708↗), предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21↗ і 34 частини 1 статті 1 Закону↗ та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Такий показник ми звикли називати кодом ДК, що визначається в ієрархічній структурі Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі — Словник), затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 23.12.2015 № 1749↗, за класом. Цей код надалі зазначається в річному плані закупівель і самій закупівлі, а також відображається в договорі про закупівлю.   

При виборі коду ДК Словника слід бути обережним і ретельно вивчити позиції класів Словника, адже:

• за підпунктом 5 пункту 21 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників↗, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), договір про закупівлю є нікчемним у разі, коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником;
• частиною 1 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення↗ передбачено адміністративну відповідальність за порушення порядку визначення предмета закупівлі.

Проте, враховуючи суттєву недосконалість та заплутаність Словника, чи може закупівельник на 100 відсотків правильно визначити код ДК своїх предметів закупівлі?

На мою думку, правильно визначити код дуже складно, оскільки не всі позиції Словника містять чітке формулювання предмета так, як потрібно замовнику. Замовник у такому разі виходить з подібності у формулюванні.

З проблемою визначення коду ДК можна наглядно ознайомитись на прикладах закупівлі трактора, про що описано в публікації порталу RADNUK.COM.UA↗ «Визначення коду ДК при закупівлі трактора: неоднозначна практика ДАСУ↗», виходячи з аналізу моніторингу органу фінансового контролю.

Розглянемо думку суду щодо питання визначення коду за Словником, що стосується іншого предмета закупівлі, згідно з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі № 320/43720/23↗.

Обставини позовних вимог.

Офісом ДАСУ проведено моніторинг процедури закупівлі відкриті торги UA-2023-02-08-003200-a↗. Одним із питань моніторингу було дотримання замовником приписів Порядку № 708↗ щодо визначення предмета закупівлі, а саме правильне визначення коду ДК Словника.

Замовник здійснював закупівлю послуг з технічного обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації та системи оповіщення і управління евакуацією людей. Цей предмет закупівлі замовник визначив за кодом ДК 021:2015-75250000-3 «Послуги пожежних і рятувальних служб».

У висновку про результати такого моніторингу орган фінансового контролю зазначив, що відповідно до змісту Словника номенклатурні позиції щодо послуг, які є предметом досліджуваної закупівлі, підпадають під код ДК 021:2015: 50413200-5 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування протипожежного обладнання». Тим самим, на переконання Держаудитслужби, за результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі встановлено порушення вимог Порядку № 708↗. За результатом перевірки Офіс ДАСУ зобов’язав замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом застосування відповідних наслідків недійсності / нікчемності укладеного за результатом такої закупівлі договору.

Якщо потрібне досудове врегулювання відносин з ДАСУ в частині надання відповіді на запит моніторингу чи вже на висновок, юристи ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ допоможуть підготувати проєкти таких відповідей з послугою «Супровід під час перевірок↗» вартістю від 3540,00 грн.

Позиція замовника (позивача)

Вважаючи такий висновок органу фінансового контролю неправомірним, замовник просив його скасувати. Позивач зауважив, що не порушував вимоги Закону та під час здійснення закупівлі діяв відповідно до норм чинного законодавства.

Позиція суду

Виходячи зі змісту Словника, суд наголосив, що Словник призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечення більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створення ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримання участі вітчизняних суб'єктів господарювання у торгах за межами України.

Код предмета закупівлі 75250000-3 згідно зі Словником відноситься до розділу «Адміністративні, оборонні послуги та послуги у сфері соціального захисту» (75000000-6).

Однак згідно з матеріалами справи фактично предметом закупівлі є монтаж систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, передачі тривожних сповіщень, підтримання експлуатаційної придатності систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, передачі тривожних сповіщень; спостерігання за системами протипожежного захисту. Такі послуги повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 № 312↗, та інших нормативно-правових актів України, що пред'являються до цього виду робіт, у тому числі щодо ДСТУ CEN/TS 54-14:2021 "Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 14. Настанови щодо побудови, проектування, монтування, пусконалагоджування, введення в експлуатацію, експлуатування та технічного обслуговування" (CEN/TS 54-14:2018, IDT); ДСТУ ISO 16732-1:2018 "Інжиніринг пожежної безпеки. Оцінювання пожежного ризику. Частина 1. Загальні положення".

Словником передбачено розділ «Послуги з ремонту і технічного обслуговування» (50000000-5), який включає, зокрема, такі послуги: «Послуги з ремонту і технічного обслуговування протипожежного обладнання» (50413200-5).

Тут суд погодився з думкою ДАСУ, що код згідно зі Словником 75250000-3 «Послуги пожежних і рятувальних служб» не передбачає таких послуг (робіт), як технічне обслуговування протипожежного обладнання.

Тобто «технічне обслуговування протипожежного обладнання» та «послуги пожежних та рятувальних служб», як зазначається у тендерній документації, по своїй суті є окремими предметами закупівлі, а тому об'єднання їх в один код ДК 021:2015 є неправильним.

Водночас суд зауважив, що таке порушення, визначене висновком органу фінансового контролю, не призвело до відхилення пропозиції учасника чи відмови йому в участі. Крім того, воно було єдиним порушенням, виявленим ДАСУ.

Зобов'язання розірвати укладений договір є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. При цьому судом мають враховуватися принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені, та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб'єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних будівельних робіт і публічними інтересами.

Суд зазначив, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується як із завданнями відповідача, визначеними Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43↗, так і з вимогою про розірвання укладеного за результатами публічної закупівлі договору. З огляду на такі обставини суд вважає, що зобов'язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у визначений відповідачем у висновку спосіб у цьому випадку є непропорційним. Таким чином, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, зокрема шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів позивача, третьої особи та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Таким чином, суд погодився з доводами позивача, що виявлене під час моніторингу порушення не обмежило інших учасників закупівлі в оцінці об'єктивного та неупередженого визначення переможця та можливості реалізувати своє право на оскарження процедури закупівлі, оскільки зрештою договір укладено.

У результаті суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог замовника.

Коментар

Зі змісту опрацьованого рішення ми бачимо, що суд також бачить факт порушення порядку визначення предмета закупівлі в частині неправильного зазначення коду ДК Словника.

Поряд з цим дивним є заключення суду, так би мовити, щодо малозначності такого порушення і упущення приписів щодо нікчемності договору згідно з підпунктом 5 пункту 21 Особливостей↗.

У будь-якому випадку замовнику слід прискіпливо обирати код ДК за Словником. Учасники закупівлі теж не повинні ігнорувати такі порушення і повинні реагувати на них у період можливого уточнення, адже після укладення договору код Словника змінити уже буде неможливо, і сторони договору можуть стикнутися з негативними висновками органу фінансового контролю.

У пригоді закупівельнику стане відеонавчання «Як виконати висновок моніторингу, щоб обійтися без штрафів↗» від Академії Радник↗, що стосується правових аспектів виконання висновку ДАСУ.

Олег ПІДГІРСЬКИЙ, 

юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»