+38 (044) 334 80 72 +38 (063) 886 58 30

+38 (044) 334 80 72 +38 (063) 886 58 30

Колізії законодавства та електронної системи закупівель щодо проведення спрощеної закупівлі за Особливостями № 1275

Колізії законодавства та електронної системи закупівель щодо проведення спрощеної закупівлі за Особливостями № 1275

Суттєвою проблемою у проведенні спрощеної закупівлі відповідно до Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275↗ (далі — Особливості № 1275↗), є можливість продовження розгляду пропозиції учасників.  Чи можна продовжити розгляд пропозиції учасників?

Для початку з’ясуємо законодавчі аспекти, відповідно до яких оборонні замовники проводять спрощені закупівлі. 

Пунктом 8 Особливостей № 1275  визначено, що  державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. грн, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн грн (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:

1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178↗ (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176; 2023 р., № 51, ст. 2834);

2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі»↗, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;

3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822↗ (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407);

4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) спрощені закупівлі проводяться відповідно до статті 14.

Отже, спрощена закупівля за Особливостями № 1275 проводиться відповідно до статті 14 Закону та з урахуванням Особливостей № 1275 в умовах воєнного стану. Процедура розгляду пропозицій під час спрощеної закупівлі має свої чіткі часові рамки та правові нюанси.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 1 Закону пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі — пропозиція) — пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.

Пунктом 11 Закону визначено, що замовник розглядає на відповідність умовам, зазначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.

Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п’ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону.

Водночас стаття 29 Закону  «Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій» охоплює як розгляд тендерних пропозицій учасників, так і пропозицій, а якраз у спрощеній закупівлі у нас і є пропозиція учасника.

Відповідно до частини 1 цієї статті оцінка тендерних пропозицій / пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

Частиною 9 статті 29 Закону визначено, що після оцінки тендерних пропозицій / пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації / оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію / пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Тобто положення частини 9 статті 29  Закону дублюють положення частини 11 статті 14  Закону щодо розгляду пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Водночас частиною 10 Закону визначено, зокрема, що строк розгляду тендерної пропозиції / пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.

Враховуючи викладене, строк розгляду пропозиції у спрощеній закупівлі може бути продовжено до 20 робочих днів. 

Але є одне «але». Що ж маємо на практиці. Хоча частина 10 статті 29 Закону поширюється на спрощені закупівлі, технічна можливість продовжити строк розгляду пропозиції в електронній системі закупівель для спрощених процедур відсутня. 

Відповідно, замовником може бути прийняте рішення про продовження розгляду і складено протокол на виконання вимог пункту 10 статті 11 Закону, а саме рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Проте технічної можливості оприлюднити таке рішення в замовника буде відсутнє. 

За таких обставин замовник стає заручником такої ситуації. 

Слід пам’ятати, що ігнорування обов’язку опублікувати повідомлення про продовження строків вважається порушенням законодавства про закупівлі. За порушення строків оприлюднення інформації передбачено адміністративну відповідальність відповідно до статті 164-14 КУпАП:

  • штраф у розмірі 1700 грн (сто неоподатковуваних мінімумів);
  • за повторне порушення протягом року — 3400 грн.

Крім цього, Держаудитслужба (ДАСУ) у разі моніторингу закупівлі може визнати порушенням навіть обґрунтоване затримання розгляду, якщо воно не було оприлюднене в системі протягом одного дня після прийняття рішення.

Звичайно, можна спробувати підготувати протокольне рішення про продовження розгляду пропозиції, якщо розгляд пропозиції учасника у строк п'ять робочих днів неможливий, та оприлюднити такий протокол разом із протоколом про визначення переможця або разом із договором про закупівлю під час його оприлюднення, але це не знімає ризику адміністративної відповідальності за порушення порядку оприлюднення інформації. 

Тому, щоб уникнути порушень публічного законодавства, доцільно дотримуватися 5-денного строку розгляду, намагатися завершити розгляд найбільш економічно вигідної пропозиції протягом п'яти робочих днів з дня завершення аукціону. Що дозволить уникнути порушення строків, яке може зафіксувати Держаудитслужба під час моніторингу.

Якщо у вас виникають складнощі з проведенням процедур закупівель, скористайтесь послугою Агентства «Супровід відкритих / міжнародних торгів»↗.

Щоб бути в курсі останніх змін закупівельного законодавства, пропонуємо вам навчання з публічних закупівель «Підвищення кваліфікації для замовників»↗, яке відбудеться 02-03.04.2026. Доєднуйтесь!

 Вікторія НЕХТА, 

 юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»