Критерій оцінки «вартість життєвого циклу»: деякі аспекти застосування

Критерій оцінки «вартість життєвого циклу»: деякі аспекти застосування

Наразі більшість процедур закупівель проводяться із застосуванням одного критерію оцінки — ціна. Це є цілком зрозумілим, оскільки принципи максимальної економії та ефективності в публічних закупівлях є основними, особливо в умовах воєнного стану. Проте у цьому блозі ми вирішили нагадати читачам, що інколи задля здійснення дійсно ефективної та вигідної закупівлі доречним буде встановити й інші критерії оцінки тендерних пропозицій, наприклад вартість життєвого циклу.

Вартість життєвого циклу — це сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат, які нестиме безпосередньо замовник під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі. Вартість життєвого циклу розраховується відповідно до методики, встановленої у тендерній документації. Для того, щоб замовникам легше було встановити такий критерій оцінки, нагадаємо деякі аспекти його застосування.

Пунктом 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178↗ (далі — Особливості), встановлено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22↗ Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) з урахуванням Особливостей. 

У підпункті 10 частини 2 статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити, зокрема, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі потреби дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі.

Статтею 29 Закону також передбачено, що критеріями оцінки є:

1) ціна; або

2) вартість життєвого циклу; або

3) ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.

У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу до цього критерію крім ціни товару (роботи, послуги) може включатися один або декілька витрат замовника протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), а саме витрати, пов’язані з:

1) використанням товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), зокрема споживання енергії та інших ресурсів;

2) технічним обслуговуванням;

3) збором та утилізацією товару (товарів);

4) впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов’язані із зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля).

У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Якщо у вас виникають складнощі з проведенням процедур закупівель, скористайтесь послугою Агентства↗ «Супровід відкритих / міжнародних торгів»↗.

Замовити послугу ↗

Також варто зазначити, що замовникам доречно буде проаналізувати й Примірну методику визначення вартості життєвого циклу, затверджену наказом Мінекономіки від 28.09.2020 № 1894 (далі — Методика № 1894), а у разі здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства — також і Методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства, затверджені наказом Мінекономіки від 17.08.2020 № 1572.

Звісно, замовник може самостійно визначати, у яких випадках та для яких товарів застосовувати вартість життєвого циклу як критерій оцінки для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції. Але в пункті 3 Методики № 1894, як і в статті 29 Закону, рекомендовано застосовувати вартість життєвого циклу з метою оцінки тендерних пропозицій у разі, коли:

  1. витрати, пов’язані з обслуговуванням предмета закупівлі, становлять значну частину вартості життєвого циклу предмета закупівлі;
  2. використання предмета закупівлі передбачає значні витрати на його утримання та утилізацію;
  3. використання альтернативних предметів закупівлі значно впливає на термін експлуатації;
  4. використання альтернативних предметів закупівлі має вплив на екологію та довкілля.

Також зверніть увагу, що в пункті 4 Методики № 1894 зазначений перелік товарів під час закупівлі яких замовник може застосовувати вартість життєвого циклу як критерій оцінки (перелік, звісно, не є вичерпним), зокрема: офісне устаткування та приладдя різне (30190000-7); медичне обладнання та вироби медичного призначення різні (33190000-8); телевізійне й аудіовізуальне обладнання (32320000-2); комп’ютерне обладнання та приладдя (30200000-1); електронне обладнання (31710000-6); великовантажні мототранспортні засоби (34140000-0); шкільні меблі (39160000-1); тощо.

Для розрахунку вартості життєвого циклу товару замовник може використовувати такі категорії витрат:

  1. витрати, пов’язані з придбанням;
  2. витрати, пов’язані з користуванням (наприклад, споживання електроенергії та інших ресурсів);
  3. витрати, пов’язані з обслуговуванням;
  4. витрати, пов’язані із завершенням користування (наприклад, утилізація, переробка тощо);
  5. витрати, пов’язані із захистом навколишнього природного середовища (вартість екологічних витрат).

Замовник може в проекті договору про закупівлю, який є складовою тендерної документації, визначити категорії витрат, застосування яких є необхідним для визначення вартості життєвого циклу предмета закупівлі та які будуть предметом договору про закупівлю.

З прикладами формул для розрахунку за цим критерієм ви можете ознайомитись у Методиці № 1894.

Щоб бути в курсі останніх змін закупівельного законодавства, пропонуємо вам відеонавчання з публічних закупівель, яке завжди буде під рукою та допоможе при вирішенні спірних закупівельних питань: «Нескінченні зміни в Постанову 1178↗»

Придбати відеонавчання↗

Також пропонуємо замовникам взірець Протоколу відхилення учасника, який є резидентом та/або зареєстрований, та/або є юридичною особою, кінцевим бенефіціарним власником якої є резидент РФ/РБ, який розміщено в групі Viber за посиланням↗

         Вікторія НЕХТА

         юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»