На які саме послуги щодо медичного обслуговування населення не поширюється дія Закону

Достатньо популярним питанням від замовників, які здійснюють діяльність у сфері охорони здоров’я, є питання щодо пункту 18 частини 5 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»↗ (далі — Закон про публічні закупівлі), а саме: дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема, послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону. Тож яких саме послуг стосується зазначене виключення та відповідно до якого закону надаються такі послуги?

Нагадаємо, що визначення понять і термінів, які вживаються в законодавстві про охорону здоров'я, встановлені в статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» ↗, і в тому числі  зазначено, що послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) — це послуга, у тому числі реабілітаційна, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я, реабілітаційним закладом або фізичною особою — підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення може бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

При цьому договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою — підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та Уповноваженим органом  відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»↗ уповноважений орган — це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (Національна служба здоров’я України (НСЗУ)).

Отже, зазначене виключення з-під дії Закону про публічні закупівлі стосується договорів на медобслуговування населення, які укладаються уповноваженим на те органом із закладами охорони здоров’я та/або фізичними особами — підприємцями, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, оскільки у цьому випадку заклад вибирає безпосередньо пацієнт, а надані в межах законодавства послуги сплачує держава.В інших випадках замовники здійснюють закупівлю будь-яких медичних послуг з дотриманням вимог Закону на загальних засадах шляхом застосування відповідних процедур закупівель, керуючись вартісними межами.

Звертаємо вашу увагу, що аналогічної думки щодо вищезазначеного питання дотримується й Мінекономіки у відповіді на запит № 1081/2020↗.

Якщо у вас виникають складнощі з проведенням процедур закупівель, скористайтесь послугою Агентства «Супровід відкритих / міжнародних торгів»↗.

Щоб бути в курсі останніх змін закупівельного законодавства, рекомендуємо взяти участь в навчанні  «Онлайн-марафон для закупівельника: від початківця до експерта з публічних закупівель», яке буде проводити Академія Радник 16-25.12.2024.

         Вікторія НЕХТА, 

         юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»