Нюанс перехідного з року в рік договору про закупівлю

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII↗ (далі — Закон↗) планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі — річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Згідно з частиною 10 статті 3 Закону↗ забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом.

Так само за пунктом 5 Особливостей↗ здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості↗), забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9↗, 92↗ і 13 Особливостей↗).

 Частиною 3 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення↗ (далі — Кодекс↗) передбачено адміністративну відповідальність за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог закону.

Звичайно, враховуючи припис пункту 11 Особливостей↗, замовникам дозволяється здійснювати закупівлі загальних, проте необхідних для забезпечення їхньої діяльності, предметів на допорогові суми. Проте на практиці непоодинокими є ситуації, коли надалі такий договір рік у рік продовжується (пролонгується) додатковими угодами без проведення відповідної процедури закупівлі — на тій підставі, що на момент його первісного укладення вартість предмета закупівлі не перевищувала встановленого порогу. Аргументують замовники такі дії також тим, що додаткова угода стосується нового річного плану. Тобто вважаючи, що за такою додатковою угодою вчиняється нова закупівля.

Водночас покрокове збільшення ціни таких договорів робить проблематику в тому плані, коли сукупна ціна такого договору за весь період його дії (з урахуванням усіх додаткових угод про продовження) в підсумку перевищує вартісний поріг, встановлений Законом чи Особливостями для проведення процедур закупівель. 

Надалі подібні дії можуть бути розцінені контролюючими органами як наведене вище порушення частини 3 статті 164-14 Кодексу. Тобто порушення у вигляді придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог Закону.

Розглянемо схожу судову практику за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01.05.2026 у справі № 569/26356/25↗.

Обставини розгляду справи

Органом фінансового контролю проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності замовника. Під час ревізії органом встановлено, що замовник у 2018 році уклав цивільно-правовий договір із фізичною особою — підприємцем щодо надання послуг зі стягнення заборгованості (послуг колекторських агентств). За ревізійний період, зокрема з 01.10.2022 по 30.09.2025, виконавцем за цим договором надано послуги на загальну суму 1 964 250,66 грн. Це підтверджується додатковими угодами та платіжними інструкціями.

Позиція порушника

За переконанням особи, яку притягували до адміністративної відповідальності, послуги зі стягнення заборгованості не є предметом закупівлі відповідно до Закону.

Позиція суду

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що в діях посадової особи замовника наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 164-14 Кодексу. Так, суддя визначив такий склад правопорушення: 

1. Об’єктивна сторона — вчинення посадовою особою дій, зокрема, які виразилися у придбанні товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог закону. 
2. Об'єкт — встановлений законодавством порядок здійснення публічних закупівель товарів, робіт та послуг, адже послуги, що надавались за спірним договором, відповідають визначенню послуг за пунктом 21 частини 1 статті 1 Закону↗ та коду ДК 021:2015: 79110000-8 «Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва», які закуповуються на загальних підставах в порядку, визначеному Законом.
3. Суб'єкт правопорушення (спеціальний) — посадова особа, відповідальна за організацію та проведення процедур публічних закупівель замовника (підприємства).
4. Суб'єктивна сторона — може виражатися як у формі умислу, так і необережності.

У підсумку суд визнав відповідальну особу замовника винною у вчиненні адміністративного правопорушення та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.

Коментар

Звичайно, може здатись, що опрацьоване судове рішення прямо не стосується ситуації з поступовим перетином порогової вартості внаслідок продовження договору з року в рік, адже в цій справі замовник узагалі виходив з хибної тези про те, що відповідні послуги не є предметом закупівлі за Законом. Однак наслідки, до яких прийшов суд, є повністю застосовними до випадку перехідного з року в рік договору.

Тож якщо замовник укладає договір як допороговий, а потім рік за роком продовжує його додатковими угодами без нової процедури закупівлі, то з моменту, коли сукупна вартість фактично отриманих за таким договором товарів, робіт чи послуг перевищує встановлений поріг, подальше виконання договору трактуватиметься як придбанням товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель. При цьому не має значення, що на момент первісного укладення договору поріг не перевищувався. Заборона, встановлена частиною 10 статті 3 Закону та пунктом 5 Особливостей, стосується фактичного придбання, а не лише формального моменту укладення договору.

Крім того, саме постійне продовження одного й того самого договору з року в рік без проведення нової процедури закупівлі не узгоджується із самою логікою річного планування, як виділено приписом частини 1 статті 4 Закону. Автоматична пролонгація договору з року в рік, по суті, підміняє щорічне визначення потреби та формування річного плану самим фактом існування раніше укладеного договору. Так би мовити, потреба наступного року умовно «успадковується» від попереднього договору, а не визначається заново відповідно до дійсних потреб замовника на відповідний плановий період. Закупівельне законодавство не передбачає такого механізму «автоматичного» продовження договору з року в рік як альтернативи проведенню нової процедури закупівлі чи включенню відповідної потреби до річного плану на новий рік.

Замовникам, які практикують подібні довгострокові «перехідні» договірні відносини, варто щороку перевіряти сукупну вартість товарів, робіт і послуг, фактично отриманих за таким договором з початку його дії, і за наближення до порогового значення завчасно планувати проведення відповідної процедури закупівлі, а не покладатися на продовження чинного договору додатковою угодою. 

Це також стосується і тих договорів, які укладаються з монополістами за відсутності конкуренції з технічних причин. Тим паче, що понадпорогові закупівлі з монополістами з 01.09.2026 в порядку пункту 13 Особливостей здійснюються за переговорною процедурою, а не без використання електронної системи.

Юристи ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ також надають послугу «Супровід переговорної процедури закупівлі за п. 13 Особливостей↗» вартістю від 5 940,00 грн.

А для дослідження усіх аспектів проведення публічних закупівель, в тому числі в частині освоєння алгоритмів проведення переговорної процедури закупівлі, долучайтесь до курсу від Академії Радник↗ «Фахівець з публічних закупівель: 5-денний інтенсивний практичний курс↗».

Олег ПІДГІРСЬКИЙ, 

юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»