Нюанси застосування положень щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва

Відповідно до пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII↗ (далі — Закон↗) тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель: якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту↗, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує конкретний відсоток. Наприклад, на 2025 рік такий відсоток становить 25 відсотків.

Згідно з пунктом 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників↗, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості↗), під час здійснення публічної закупівлі відповідно до Особливостей↗ (крім випадків, передбачених абзацами четвертим – шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону↗, крім підпункту 4 пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону↗, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом 1 пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону↗, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Положення пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не застосовуються замовниками у разі здійснення ними закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі↗, укладеної 15.04.1994 в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі↗, вчиненим 30.03.2012 в м. Женеві (далі — Угода від 15.04.1994↗), з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди від 15.04.1994↗, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» від 16.03.2016 № 1029-VIII↗ (далі — Закон № 1029).

Але як замовнику визначитись, чи застосовувати в умовах конкурентної процедури закупівлі положення щодо підтвердження ступеня локалізації?

На жаль, цієї дилеми замовнику не розгадати. 

Замовник може мати на меті закупівлю товару походженням з країни — сторони/члена Угоди від 15.04.1994↗. Проте для закупівлі товару походженням саме з таких країн і не інших закупівельним законодавством визначено деякі стримуючі положення.

По-перше, це дотримання принципу недискримінації учасників.

За частиною 4 статті 5 Закону↗ замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Водночас частиною 4 статті 22 Закону↗ встановлено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

По-друге, відповідно до частини 4 статті 23 Закону↗ технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі, якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент».

Тобто навіть якщо замовник буде націлений на закупівлю товару саме походженням з країни — сторони/члена Угоди від 15.04.1994↗, враховуючи та дотримуючись наведених приписів, цілком вірогідно, що учасник може надати пропозицію товару походженням з країни, що не є стороною/членом Угоди від 15.04.1994↗, який за технічними характеристиками буде повністю відповідати вимогам технічної специфікації замовника.

Таким чином, замовнику в тендерній документації слід передбачити умови щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товару, у тому числі вимоги згідно з пунктом 13¹ Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів↗, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, що стосуватимуться саме пропозиції товару, який походить з країни, що не є стороною/членом Угоди від 15.04.1994↗. Паралельно слід визначити умови, що відповідають абзацу 5 пункту 3 Особливостей↗, коли учасником пропонуватиметься товар походженням з країни — сторони/члена Угоди від 15.04.1994↗. Для підтвердження останнього рекомендується вимагати сертифікат походження товару.

У публікації порталу RADNUK.COM.UA↗ «Незастосування локалізації: перелік угод з відповідним переліком країн↗» наведено перелік країн, що є стороною/членом Угоди від 15.04.1994↗.

Юристи ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ за послугою «Супровід відкритих / міжнародних торгів↗» вартістю від 8 500,00 грн допоможуть з питанням правильного проведення процедури закупівлі із застосуванням положень щодо локалізації виробництва шляхом повного правового супроводу від планування закупівлі до її завершення.

А за відеонавчанням «Локалізація: що треба враховувати замовнику та учаснику↗» від Академії Радник↗ можна охопити основні аспекти таких закупівель.

Олег ПІДГІРСЬКИЙ, 

юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»