Позиція АМКУ й позиція ДАСУ щодо ненадання сертифіката відповідності стандарту 9001

Не викликає особливого здивування, що в закупівельних процесах замовники часто витребовують в учасників підтвердити відповідність системи управління діяльності суб’єкта господарювання певним стандартам. Наприклад, сертифікат відповідності ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ EN ISO 9001:2018 та/або  ISO 9001:2015. Обов’язкове таке витребування за вимогами пункту 13¹ Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів↗, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, у закупівлях із застосуванням положень щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва згідно з пунктом 6¹ розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII↗ (далі — Закон↗).

У публікації блогу ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ «Вимога закупівлі щодо відповідності системи управління якістю ДСТУ ISO 9001↗» ми дещо розібралися зі значенням згаданого стандарту.

Але досить поширеною дилемою серед закупівельників залишається кваліфікація подібної вимоги сертифіката до документів, що підтверджують технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, чи до інших документів. Тим самим у випадку невиконання такої вимоги, чи ця невідповідність може бути усунена в рамках припису пункту 43 Особливостей↗ здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості↗), чи потрібно одразу відхиляти пропозицію з підстави абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей↗?

Щодо цього звернемось до думки органу фінансового контролю та органу оскарження.

Висновок Західного офісу Державної аудиторської служби України в Хмельницькій області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-05-20-012898-a↗.

Обставини моніторингу

Замовник здійснював закупівлю товару.

За умовами технічної специфікації учасник повинен був надати у складі своєї пропозиції сертифікат відповідності системи управління якістю у виробництві учасника вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданий акредитованим органом з оцінки відповідності.

Учасник у складі своєї пропозиції надав сертифікат відповідності системи управління якістю у виробництві виробника запропонованого товару ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ EN ISO 9001:2018 та ISO 9001:2015. Тобто сертифікат виданий не на ім’я учасника.

Упустивши цю обставину, замовник визначив такого учасника переможцем торгів.

Позиція ДАСУ

Аудитори наголосили, що сертифікат виданий на ім’я виробника. Проте замовник у тендерній документації чітко вимагає надання копії чинного сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві, виданого саме учаснику тендеру, а не виробнику, а отже відсутність такого сертифіката є підставою для відхилення тендерної пропозиції. 

У підсумку за результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено, що в порушення вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Таким чином, ДАСУ зобов’язало замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору.

Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 17.10.2025 № 15728-р/пк-пз (закупівля UA-2025-08-28-007355-a↗).

Обставини розгляду скарги

Замовник здійснював закупівлю товару.

Умовами закупівлі визначено, що для підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати, зокрема, сертифікат відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданий акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності.

У складі пропозиції учасника відсутній такий сертифікат. У зв’язку з цим замовник відхилив пропозицію учасника.

Позиція Комісії

Комісія наголосила на відсутності необхідного сертифіката та зауважила на наявності невідповідностей в документах пропозиції учасника, визначених пунктом 43 Особливостей. Водночас, посилаючись на приписи пункту 43 Особливостей та частини 9 статті 26 Закону↗, зазначила, що замовник не звертався до учасника з вимогою про усунення спірної невідповідності. Тобто замовник, не надавши учаснику можливості виправити наведені невідповідності, порушив вимоги пункту 43 Особливостей та частини 9 статті 26 Закону, а тому пропозиція скаржника була неправомірно відхилена.

Коментар

Опрацьовані позиції нам показують дві протилежні думки органів сфери публічних закупівель.

Як ми можемо спостерігати, аудитори фактично ототожнюють такі сертифікати із документами, що підтверджують технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що в майбутньому кваліфікується як відповідність умовам технічної специфікації. 

Позиція АМКУ, навпаки, є більш гнучкою і формально вивіреною. Комісія виходить з того, що ненадання подібного сертифіката визначається як усувна невідповідність, щодо якої замовник зобов’язаний застосувати механізм пункту 43 Особливостей, а не одразу відхиляти пропозицію.

Варто підкреслити, що сертифікат відповідності стандарту ISO 9001 за своєю правовою природою не підтверджує технічні або якісні характеристики конкретного товару, а засвідчує функціонування системи управління якістю суб’єкта господарювання (виробника або учасника). Тобто йдеться не про властивості предмета закупівлі, а про організаційні процеси діяльності. У цьому контексті позиція ДАСУ, яка фактично прирівнює відсутність такого сертифіката до невідповідності технічній специфікації, виглядає щонайменше дискусійною і некоректною. Саме на це вказує й підхід АМКУ, який розмежовує документи, що характеризують товар, і документи, що стосуються статусу чи діяльності учасника, допускаючи можливість їх доопрацювання протягом 24 годин.

Зважаючи на таку розбіжність думок за, так би мовити, рівними за своєю обов’язковістю виконання і значимістю прийняття рішеннями, учасникам слід ретельно піклуватись про коректність документів ще на етапі подання пропозицій. Юристи ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ з послугою «Підготовка пропозиції / тендерної пропозиції↗» вартістю від 4 450,00 грн допоможуть якісно підготувати пропозицію, виходячи із встановлених замовником вимог.

А відеонавчання «Аналіз пропозицій та порядок виправлення невідповідностей↗» від Академії Радник↗ допоможе краще зрозуміти алгоритм етапу розгляду пропозиції учасника.

Олег ПІДГІРСЬКИЙ, 

юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»