Публічні закупівлі шляхом укладення тристороннього договору. Чи допустимо це згідно із закупівельним законодавством?

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII↗ (далі — Закон↗) договір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з пунктом 17 Особливостей↗ здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості↗), договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10↗, 13↗, 80↗, 86↗, 88, 89↗, 91 Особливостей↗ укладається відповідно до Цивільного кодексу України↗ (далі — Кодекс) з урахуванням положень статті 41 Закону↗, крім частин 2–5↗, 7–9  статті 41 Закону↗, та Особливостей.

За статтею 626 Кодексу↗ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Можливість укладення багатосторонніх договорів, зокрема тристоронніх, не має бути новинкою для закупівельників. Так, у публікації порталу RADNUK.COM.UA↗ «Тристоронній договір у закупівельній сфері↗» опрацьовано питання можливості укладення багатостороннього договору, де оплату за поставлений товар, виконані роботи чи надані послуги буде здійснювати не замовник, а третя особа. Така закупівля навіть не рахуватиметься публічною закупівлею.

Проте чи є правомірним здійснення замовником закупівлі товару, роботи чи послуги на користь третьої особи?

Проаналізуємо думку суду щодо цього за постановою колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 420/32784/23↗. 

Обставини справи

Замовником здійснено закупівлю товару (закупівля № UA-2023-08-18-003734-a↗).

За умовами укладеного за результатом цієї закупівлі договору замовник виступає як платник товару, що має поставити постачальник, а постачальник має поставити та передати такий товар третій стороні. Тобто за результатом згаданої закупівлі укладено тристоронній договір.

У порядку статті 8 Закону↗ Управління Північного офісу Державної аудиторської служби України в Черкаській області здійснило моніторинг цієї закупівлі.

Позиція органу фінансового контролю

Територіальний орган ДАСУ зауважив, що, відповідно до Кодексу, тристоронній договір — це різновидність багатосторонніх договорів, до яких застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Отже, тристоронній договір — це договір із чітким розподілом прав та обов’язків між трьома сторонами. В укладеному договорі про закупівлю встановлені права та обов’язки всіх сторін зазначеного договору, а саме замовника, постачальника та отримувача. 

Посилаючись на припис пункту 25 частини 1 статті Закону↗ (щодо визначення публічної закупівлі), частини 1 статті 41 Закону↗ (щодо укладення договору відповідно до норм Кодексу та на момент оголошення закупівлі і Господарського кодексу України) та пункту 6 частини 1 статті 1 Закону (щодо визначення договору про закупівлю) орган фінансового контролю констатував, що договір про закупівлю укладається між двома сторонами, замовником і учасником за результатами проведення закупівлі. Тобто замовник, порушивши вимоги пункту 17 Особливостей, частини 1 статті 41 та пункту 6 частини 1 статті 1 Закону, уклав тристоронній договір про закупівлю.  

У підсумку орган ДАСУ зобов’язав замовника не допускати такі порушення в майбутньому.

Позиція замовника

Вважаючи висновок про результати моніторингу згаданої закупівлі протиправним, замовник звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати такий висновок.

Позивач зауважив: у висновку не йдеться про те, що при укладенні цього договору порушені норми Кодексу, а лише про те, що договір укладений без урахування положень частини 1 статті 41 Закону та Особливостей.

Позиція суду першої інстанції

Суд зупинився на приписах статті 626 Кодексу, з чого висловив коментар, що в тристоронньому договорі не обов'язковою умовою є наявність трьох сторін, які його уклали, а головною метою є саме наділення окремими правами та обов'язками всіх трьох учасників договору. Таким чином, тристоронній договір — це договір з чітким розподілом прав та обов'язків між усіма учасниками такого договору.

Також суд взяв до уваги визначення договору про закупівлю за пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону та проаналізував умови укладеного договору, з чого підсумував, що відповідно до умов такого договору замовник здійснює оплату вартості товару, що постачається отримувачеві, перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі накладних. Тобто договором визначено права та обов'язки усіх його сторін.

Окремо суд зауважив, що згідно зі статутом отримувача координацію його діяльності здійснює замовник, а також бухгалтерія отримувача обслуговується централізованою бухгалтерією при замовнику.

Таким чином, суд дійшов висновку, що тристоронній договір, який є об’єктом спору, не суперечить нормам законодавства та укладений з дотриманням усіх вимог Кодексу та Закону, а отже висновок про результати моніторингу є протиправним та належить до скасування.

Тому суд першої інстанції постановив визнати протиправним та скасувати такий висновок ДАСУ.

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів суду другої інстанції погодилась з висновком попереднього суду про те, що укладення тристороннього договору жодним чином не свідчить про порушення пункту 6 частини 1 статті 1 і частини 1 статті 41 Закону та пункту 17 Особливостей. Тим самим залишила рішення суду першої інстанції без змін.

Коментар

Аналіз наведеної судової практики свідчить, що саме по собі укладення тристороннього договору за результатами публічної закупівлі не означає автоматичного порушення законодавства у сфері закупівель. Суд виходить з того, що Закон та цивільне законодавство не містять прямої заборони на укладення багатосторонніх договорів, якщо за своєю суттю вони відповідають природі договору про закупівлю та визначають права й обов’язки сторін.

Варто зауважити, що в цій справі значення мали і конкретні обставини правовідносин між сторонами, а саме характер взаємозв’язку між замовником та третьою стороною (отримувачем), фактичний розподіл прав і обов’язків сторін, а також те, чи не призводить така конструкція договору до умовного обходу вимог Закону.

Якщо потрібна допомога у формуванні того чи іншого процесуального документа публічної закупівлі, у тому числі проєкту договору про закупівлю, юристи ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ допоможуть з цим з послугою «Зразки документів для уповноваженої особи↗» вартістю від 890,00 грн.

Корисним для замовника буде відеонавчання «Розробка проєктів договорів↗» від Академії Радник↗, де фахівці описують чітку, системну інструкцію з розробки та структурування договорів про закупівлю відповідно до вимог українського законодавства.

Олег ПІДГІРСЬКИЙ, 

юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»