Що врахувати під час закупівлі енергосервісу із застосуванням відкритих торгів
Наразі досить часто лунають різні запитання щодо закупівлі енергосервісу, зокрема, чим керуватися під час закупівлі енергосервісу; це послуга чи робота; що має містити тендерна документація; які кваліфікаційні критерії встановлювати; застосовувати вимоги зі статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» ↗ (далі — Закон) чи пункту 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178↗ (далі — Особливості); яким договором користуватися? Тож спробуємо покроково розібратися з усіма цими питаннями.
Чим керуватися під час закупівлі енергосервісу; закупівлі енергосервісу — це послуга чи робота?
Відповідно до пункту 68 розділу «Особливості здійснення процедур закупівлі послуг енергосервісу» Особливостей закупівлі енергосервісу здійснюються відповідно до Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації»↗ (далі — Закон про енергосервіс↗) з урахуванням положень, визначених цим розділом Особливостей.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону про енергосервіс↗ публічні закупівлі енергосервісу (далі — закупівлі енергосервісу) здійснюються за процедурами публічних закупівель у порядку, встановленому Законом для закупівель послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Отже, закупівлі енергосервісу — це послуга, яка здійснюється відповідно до Закону про енергосервіс↗ та Закону↗ з урахуванням положень, визначених розділом «Особливості здійснення процедур закупівлі послуг енергосервісу» Особливостей↗.
Процедура відкритих торгів закупівлі енергосервісу
Згідно зі статтею 3 Закону про енергосервіс↗ закупівлі енергосервісу здійснюються шляхом застосування, зокрема, процедури відкритих торгів. У разі здійснення закупівлі енергосервісу за процедурою відкритих торгів строк для подання тендерних пропозицій встановлюється відповідно до абзацу другого частини 3 статті 20 Закону↗, а саме: не може бути менше ніж 30 днів з дня його оприлюднення.
А також оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі енергосервісу обов’язково оприлюднюється на офіційному вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель додатково англійською мовою. Крім цього, не слід забувати, що в оголошенні про проведення відкритих торгів для закупівлі енергосервісу замовник не зазначає інформацію, передбачену пунктами 3 (кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг), 4 (очікувана вартість предмета закупівлі), 5 (строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг) і 11 (розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях) частини 2 статті 21 Закону↗. Замість цього замовник зазначає в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів для закупівлі енергосервісу інформацію про розмір мінімального кроку підвищення показника ефективності енергосервісного договору під час електронного аукціону у відсотках і математичну формулу, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки (у разі їх застосування).
Розкриття тендерних пропозицій, розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації, визначення переможця під час процедури закупівлі енергосервісу здійснюються в порядку, передбаченому Законом↗, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону про енергосервіс↗ розкриття тендерних пропозицій відбувається в порядку, передбаченому абзацом третім частини 1 статті 28 Закону↗, розгляд та оцінка тендерних пропозицій відбуваються в порядку, передбаченому частинами 2 та 12 статті 29 Закону↗.
Згідно з пунктами 73, 74 Особливостей↗ енергосервісний договір укладається замовником енергосервісу з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі енергосервісу, у строки, що визначені частиною 6 статті 33 Закону, а саме не раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю та не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Замовник енергосервісу після прийняття рішення про намір укласти енергосервісний договір з учасником-переможцем не подає на затвердження Держенергоефективності (щодо об’єктів державної власності), Верховній Раді Автономної Республіки Крим, відповідній місцевій раді (щодо об’єктів комунальної власності) істотні умови енергосервісного договору. Замовник енергосервісу не відміняє тендер через незатвердження істотних умов енергосервісного договору.
Примірний енергосервісний договір↗ затверджується Кабінетом Міністрів України — постановою від 21.10.2015 № 845 «Про затвердження Примірного енергосервісного договору». Ціна енергосервісного договору може бути змінена у випадках, передбачених пунктами 5, 6, 7 частини 5 статті 41 Закону↗.
Істотними умовами енергосервісного договору є:
1) предмет енергосервісного договору, у тому числі перелік заходів, строки та умови впровадження енергосервісу;
2) ціна енергосервісного договору;
3) базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг у натуральних показниках та у грошовій формі за цінами (тарифами) на дату оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі;
4) рівень скорочення споживання та/або витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, якого має бути досягнуто в результаті здійснення енергосервісу, за кожний рік дії енергосервісного договору;
4-1) фіксований відсоток суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, що підлягає до сплати виконавцю енергосервісу;
5) строк дії енергосервісного договору;
6) порядок оплати енергосервісу за рахунок скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно зі споживанням (витратами) за відсутності таких заходів, як передбачено частиною 5 статті 5 цього Закону;
7) обов’язок сторін договору забезпечувати під час виконання енергосервісного договору узгоджені сторонами та/або визначені законодавством режими та умови використання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг (включаючи повітряно-тепловий режим, штучне освітлення, інші характеристики, що відповідають вимогам у сфері організації праці, утримання будинків, будівель, споруд);
8) відповідальність за невиконання, неналежне виконання зобов’язань за енергосервісним договором;
9) умови та порядок розірвання енергосервісного договору і наслідки такого розірвання, включаючи відшкодування збитків, компенсації та/або інші виплати сторонами енергосервісного договору;
10) порядок переходу до замовника права власності на майно, що було утворено (встановлено) йому за енергосервісним договором;
11) порядок коригування визначення та розрахунку результату здійснення енергосервісу у разі виникнення протягом дії енергосервісного договору змін кліматичних умов, температури зовнішнього повітря, призначення об’єкта енергосервісу, змін у конструкції або площі, порядку або режиму роботи об’єкта енергосервісу тощо;
12) порядок та методи вимірювання (розрахунку) і перевірки фактичного рівня скорочення споживання та/або витрат замовника на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг внаслідок здійснення енергосервісу порівняно зі споживанням та/або витратами, які були б здійснені за відсутності енергосервісу.
Тендерна документація згідно з частиною 3 статті 3 Закону про енергосервіс↗
Тендерна документація має містити:
1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 Закону з урахуванням особливостей, встановлених частинами 5-6 статті 3 цього Закону, вимоги, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 Закону у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Проте зауважимо, що замовник не встановлює кваліфікаційного критерію, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 16 Закону, — наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Замість цього замовник може встановлювати такий кваліфікаційний критерій, як наявність документально підтвердженого досвіду виконання технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів. А в разі встановлення такого критерію та переліку документів, що підтверджують інформацію учасників процедури закупівлі про відповідність їх такому критерію, вони зазначаються замовником у тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі);
3) базовий річний рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг у натуральних показниках та у грошовій формі за цінами (тарифами), чинними на дату оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі. Базовий річний рівень затверджується виконавчим органом відповідної місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності), центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об’єктів державної власності), шляхом прийняття у встановленому порядку відповідних актів. Якщо протягом періоду, щодо якого здійснюється розрахунок обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, на об’єкті енергосервісу комісією, створеною виконавчим органом відповідної місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності), центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об’єктів державної власності), виявлено недотримання повітряно-теплового режиму, рівня освітлення, інших вимог утримання будівель, що визначені санітарними нормами та правилами в галузі організації праці, утримання будинків, будівель, споруд, базовий річний рівень визначається відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності.
Базовий річний рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг визначається відповідно до розділу «Особливості здійснення процедур закупівлі послуг енергосервіс» та не затверджується виконавчим органом відповідної місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності) та не затверджується центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об’єктів державної власності). Рішення про закупівлю енергосервісу приймається замовником енергосервісу;
4) повну інформацію про об’єкт енергосервісу та обладнання, що використовується на об’єкті енергосервісу для постачання і споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, необхідну учаснику процедури закупівлі для підготовки тендерної пропозиції. Замовник забезпечує безперешкодний доступ учасника процедури закупівлі до такого об’єкта для перевірки та уточнення зазначеної в цьому пункті інформації (у тому числі до технічних паспортів, специфікацій, планів, креслень, рисунків, технічних та якісних характеристик, копій договорів з постачальниками паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг);
5) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв, якщо замовником прийнято рішення включити інші критерії, крім показника ефективності енергосервісного договору;
6) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 робочих днів з дати розкриття тендерних пропозицій;
7) інформацію про мову (мови), якою (якими) мають бути складені тендерні пропозиції;
8) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
9) прізвище, ім’я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками процедури закупівлі;
10) формулу розрахунку показника ефективності енергосервісного договору;
11) вимоги про зазначення учасником процедури закупівлі в тендерній пропозиції такої інформації:
пропонований строк енергосервісного договору;
щорічні платежі виконавцю енергосервісу, розраховані з урахуванням пропонованого строку дії енергосервісного договору;
щорічне скорочення витрат замовника енергосервісу;
рівень скорочення споживання відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, який має бути досягнуто в результаті здійснення енергосервісу, за кожний рік дії енергосервісного договору (у натуральних показниках та відсотках до базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг);
фіксований відсоток суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, що підлягає до сплати виконавцю енергосервісу;
ціна енергосервісного договору.
Отже, готуючись до проведення закупівлі енергосервісу, доцільно врахувати викладену вище інформацію.
Якщо у вас виникають складнощі з проведенням процедур закупівель, скористайтесь послугою Агентства «Супровід відкритих / міжнародних торгів»↗.
Щоб бути в курсі останніх змін закупівельного законодавства, пропонуємо вам навчання з публічних закупівель «Підвищення кваліфікації для замовників»↗, яке відбудеться 03–04.04.2025. Доєднуйтесь!
Вікторія НЕХТА,
юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»