Суд може визначити правопорушення «невідхилення тендерної пропозиції» малозначним

Пунктами 44↗ та 84 Особливостей↗ здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості↗), визначено вичерпний перелік підстав для відхилення пропозиції учасника, які мають імперативний характер.

Такі підстави, умовно кажучи, запобігають співпраці з недобросовісними контрагентами. Замовники, своєю чергою, не можуть ухилятися від застосування цих підстав відхилення. Так, частиною 3 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення↗ (далі — Кодекс↗) передбачено адміністративну відповідальність за невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону.

Інше питання щодо наслідків невідхилення пропозиції, коли така повинна бути відхилена, та ступінь вини винуватця.

Відповідно до статті 22 Кодексу↗ при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

Але чи може подібне правопорушення бути визначено малозначним?

Розглянемо практичний випадок згідно з постановою Хмельницького апеляційного суду від 29.12.2025 у справі № 686/29450/25↗.

Обставини розгляду справи

Замовник здійснював процедуру закупівлі відкриті торги. Під час проведення цієї закупівлі 12.06.2025 єдиного учасника за одним із лотів визначено переможцем. На підтвердження відсутності підстав, зазначених у підпунктах 3↗, 5, 6↗ і 12 пункту 47 Особливостей↗, переможець завантажив документи 17.06.2025, тобто з порушенням строку, передбаченого абзацом 15 пункту 47 Особливостей↗.

Згідно з висновком від 14.08.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-06-03-009371-a↗ органом фінансового контролю встановлено порушення підпункту 3 пункту 44 Особливостей↗. Тим самим за висновком зобов’язано замовника здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом недопущення такого у майбутньому, зокрема притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення.

На виконання вимоги висновку замовником притягнено до відповідальності уповноважену особу, проведено з нею роз’яснювальну роботу, попереджено про більш суворі заходи дисциплінарного та матеріального впливу у випадку повторного вчинення аналогічних порушень, направлено на навчання з питань публічних закупівель, а також прийнято рішення про зменшення розміру премії.

Поряд з цим органом фінансового контролю складено протокол про адміністративне правопорушення саме стосовно наведеного правопорушення, а саме невідхилення тендерної пропозиції переможця.

Позиція суду першої інстанції

Оцінивши докази у справі з точки зору їх достовірності, належності, допустимості, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення, суд дійшов висновку про доведеність винуватості правопорушника в скоєнні інкримінованого йому правопорушення. При обранні стягнення судом враховано характер правопорушення та відомості про уповноважену особу, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягалася. 

Таким чином, суд постановив визнати порушника винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 164-14 Кодексу, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 гривень.

Позиція порушника

Не погодившись із постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, порушник оскаржив її до суду апеляційної інстанції.

Порушник наголосив, що під час проведення закупівлі переможець повною мірою надав увесь комплект документів пропозиції для визнання його переможцем, проте завантажив документи переможця з порушенням строку. Водночас лише на один день. Орган фінансового контролю у своєму висновку не зобов’язував замовника розірвати договір про закупівлю.

Під час виконання договору контрагентом було належним чином надані послуги відповідно до договору. Жодних скарг чи зауважень до виконавця стосовно виконання договору в замовника немає. Усі зобов'язання виконувались вчасно, у повному обсязі й за цінами, заявленими при укладенні договору, без їх зміни.

Позиція апеляційного суду

Суд врахував пояснення порушника та окремо зупинився на його особі, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, вину визнав, шкоду від вчиненого ним правопорушення суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом, не завдавав. Крім того, врахував притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, оголошення йому догани та зменшення розміру премії.

Тим самим суд дійшов висновку про малозначність вчиненого особою адміністративного правопорушення. Тобто необхідним є звільнення її від відповідальності, оголосивши усне зауваження, та закриття провадження у справі.

У підсумку суд постановив змінити постанову судді першої інстанції в частині накладеного стягнення, а особу звільнити від відповідальності за вчинення правопорушення на підставі статті 22 Кодексу та обмежитись усним зауваженням.

Коментар

З цієї практики ми можемо спостерігати, що за подібних обставин у подібних порушеннях може бути визначено його малозначність. Зазвичай суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, а точніше наслідки його вчинення і чи вони спричинили збитки суспільству або державі, особу порушника, його майновий стан та стан визнання провини.

Разом з цим наведена судова практика не може сприйматись як універсальний підхід до будь-яких порушень у сфері публічних закупівель. Ключовим є те, що малозначність може бути визнана лише щодо окремих порушень, характер яких дозволяє дійти висновку про відсутність істотної шкоди публічним інтересам. Отже, і не кожне порушення підстав відхилення за своєю правовою природою допускає оцінку крізь призму малозначності. Наприклад, навряд чи можна визначити малозначним таке порушення, як невідхилення пропозиції через її невідповідність технічній специфікації.

Цікавою обставиною в описаній ситуації є недотримання органом фінансового контролю припису частини 9 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII↗, адже замовник виконав зобов’язання за висновком про результат моніторингу. Хіба що ДАСУ не підтвердила факту усунення замовником порушення.

Тож якщо розпочато моніторинг, достатньо звернутись до юристів ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ за послугою «Супровід під час перевірок↗» вартістю від 3 540,00 грн, щоб уникнути штрафу.

З відеонавчання «Як виконати висновок моніторингу, щоб обійтися без штрафів↗» від Академії Радник↗ можна пізнати аспекти здійснення моніторингу та алгоритм дій під час надання відповіді на запит або виконання висновку.

Олег ПІДГІРСЬКИЙ, 

юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»