Суперечлива практика Державної аудиторської служби України та Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

Іноді рішення, які встановлює Державна аудиторська служба України (далі — ДАСУ) під час моніторингу закупівель робіт, суперечать рішенням, які встановлює Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Комісія АМКУ). Одним з таких рішень є рішення щодо країни походження в технічних документах. Кожен орган має свою позицію з цього питання. Тож розглянемо обидва погляди.

Моніторинг закупівлі № UA-2024-08-08-003206-a

У цьому рішенні ДАСУ досить розлого описала свою позицію. Під час моніторингу закупівлі встановлено: «Пропозицію учасника відхилено відповідно до абзацу 2 підпункту 2 статті 44 Особливостей як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, за те, що в наданій у складі тендерної пропозиції таблиці 1, що є частиною технічної специфікації (технічних вимог), не зазначено країни походження товару (стовпчик 6 таблиці 1 розділу ІІ додатка 3 до тендерної документації). 

Відповідно до вимог розділу ІІ додатка 3 до тендерної документації встановлено вимогу, що учасник на підтвердження відповідності технічним, якісним, кількісним характеристикам повинен надати у складі тендерної пропозиції по лотах № 1 та № 2 таблицю запропонованого товару за формою цього розділу. 

На виконання вищевказаних вимог учасник ТОВ „ХХХ“ по лотах № 1 та № 2 у складі тендерної пропозиції надав заповнену таблицю за формою розділу ІІ додатка 3 із запропонованим товаром (файл „технічна специфікація (лот № 1)“ та файл „технічна специфікація (лот № 2)“). Однак у колонці „Виробник (повне найменування), Країна походження товару“ таблиці за формою розділу ІІ додатка 3, яку надано у складі тендерних пропозицій учасника ТОВ „ХХХ“ по лотах № 1 та № 2, зазначено інформацію лише про виробника та не зазначено інформації про країну походження товару. 

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону визначено, що предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 (далі — ДК 021:2015). Також, відповідно до пункту 15 Особливостей, передбачено, що предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783 (далі — Порядок № 708). Згідно з пунктом 3 розділу I Порядку № 708 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником, зокрема, за показником четвертої цифри ДК 021:2015. 

Слід зазначити, що виправлення вказаних помилок шляхом надання учасником ТОВ „ХХХ“ по лотах № 1 та № 2 таблиці за формою розділу ІІ додатка 3 із запропонованим товаром із зазначенням інформації про країну походження товару, з урахуванням норм абзацу 2 пункту 43 Особливостей, не призведе до зміни предмета закупівлі запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо, в розумінні пункту 22 частини 1 статті 1 Закону та пункту 3 розділу I Порядку № 708. 

Таким чином, надання у складі тендерних пропозицій учасника ТОВ „ХХХ“ по лотах № 1 та № 2 таблиці за формою розділу ІІ додатка 3 із запропонованим товаром без зазначення інформації про країну походження товару є невідповідністю, яка підлягала усуненню відповідно до пункту 43 Особливостей. Враховуючи вищевикладене, замовник, на порушення пункту 43 Особливостей, не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником, та, на порушення вимог, передбачених пунктом 44 Особливостей та пунктом 3 розділу „Оцінка тендерної пропозиції“ тендерної документації, безпідставно відхилив тендерну пропозицію учасника».

Також є протилежне рішення Комісії АМКУ.

Рішення Комісії АМКУ № 16191-р/пк-пз від 02.10.2024, закупівля № UA-2024-08-21-002086-a 

Під час розгляду скарги було встановлено: додаток 1 документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі в складі тендерної пропозиції:  7. Тендерна пропозиція (цінова) згідно з Додатком № 4 до тендерної документації.

Додаток 4 документації містить «ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ (ЦІНОВА)» (подається Учасником), відповідно до якої містяться колонки, зокрема: 

«Найменування товару*», 

«Виробник, країна походження товару**» 

4. Гарантійні зобов’язання__________________ 

Інструкція для підготовки документа (при поданні тендерної пропозиції учасник повинен видалити даний абзац): 

* Учасник зазначає найменування запропонованого товару відповідно до своєї технічної пропозиції / технічної специфікації. У найменуванні товару не повинен міститися вираз «або еквівалент», оскільки це не дасть змоги визначити, яка саме продукція пропонується учасником до постачання. 

** Учасник зазначає найменування виробника та країну походження товару.

У складі пропозиції переможця міститься, зокрема, документ «ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ (ЦІНОВА)», відповідно до якого:

2. Модульний вагончик для прання 

Виробник, країна походження товару**: ТОВ «ХХХ»; 

3. Модульний вагончик для гігієни жінок 

Виробник, країна походження товару**: Україна 

4. Гарантійні зобов’язання_________________ (файл «2 Цінова пропозиція.pdf»). 

Водночас у документі «ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ (ЦІНОВА)», наданому у складі пропозиції переможця, відсутня інформація про країну походження товару за позицією № 2, за позицією № 3 відсутня інформація про виробника та інформація про гарантійні зобов'язання. 

Враховуючи наведене, пропозиція переможця не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.

Таким чином, проаналізувавши практику ДАСУ та Комісії АМКУ, можемо дійти висновку, що слід досить обережно встановлювати вимоги, на які в цих двох органів різні позиції, щоб самим не потрапити в пастку під час розгляду учасника.

Якщо у вас виникають складнощі з проведенням процедур закупівель, скористайтесь послугою Агентства «Супровід відкритих / міжнародних торгів».↗

Щоб бути в курсі останніх змін закупівельного законодавства, пропонуємо вам навчання з публічних закупівель «Підвищення кваліфікації для замовників»↗, яке відбудеться 01–02.05.2025. Доєднуйтесь!

       Вікторія НЕХТА, 

       юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»