Відшкодування витрат згідно з авансовими звітами суд може порахувати як здійснення закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»

Пунктом 25 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII↗ (далі — Закон) встановлено визначення публічної закупівлі, за яким слідує, що це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Звичайно, зараз, у період правового режиму воєнного стану, враховуються також норми Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників↗, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Частинами 5 і 6 статті 3 Закону↗ визначено конкретні випадки, на які не поширюється дія Закону під час закупівлі певних предметів закупівель.  Проте можна сказати, що перелік випадків, передбачених цими нормами, є неповним, адже також не вважаються закупівлею, для прикладу, видатки на відшкодування (компенсацію) витрат, які можуть вчинятися за авансовим звітом.

У листі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06↗, що стосується випадків, на які не поширюється дія Закону, наголошено, що в разі, якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

Наведене роз’яснення є досі актуальним, оскільки природа та терміни публічних закупівель і договору про закупівлю по суті залишились такими ж, як і були згідно з редакцією Закону до 19.04.2024↗.

У публікації порталу RADNUK.COM.UA↗ «Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель: видатки за авансовим звітом↗» авторка більш детально зупинилась на питанні відмежування відшкодування витрат за авансовим звітом від публічних закупівель.

Водночас систематичне зловживання такими маніпуляціями контролюючі органи можуть прирівняти до порушення приписів частини 10 статті 3 Закону↗, а поряд з цим частиною 3 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення↗ (далі — КУпАП↗) визначено діяння з придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог закону як адміністративне правопорушення.

Розглянемо конкретний випадок за постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 15.08.2024 № 347/818/24↗ щодо притягнення до адміністративної відповідальності керівника замовника.

Обставини справи

Органом фінансового контролю складено протокол про адміністративне правопорушення щодо керівника замовника, згідно з яким при проведенні ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності замовника за період з 01.01.2020 по 31.12.2023 було виявлено допущення порушення керівником законодавства про публічні закупівлі, а саме: придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог закону.

Так, за період з 01.01.2022 по 30.12.2022 з каси замовника виплачено під звіт працівнику кошти на придбання пального в сумі 519 487,49 грн. Вказані кошти, відповідно до звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, цим працівником були використані на придбання дизельного палива в кількості 10 563,34 літра та бензину А-92 в кількості 103,14 літра, що підтверджено касовими чеками з АЗС. Такі авансові звіти затверджено директором замовника, чим було порушено вимоги частини 10 статті 3 Закону↗.  

Тим самим, за переконанням органу фінансового контролю, замовником в особі директора здійснено закупівлю пального без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених Законом, відповідальність за що передбачена частиною 3 статті 164-14 КУпАП↗.

Позиція суду

Суд погодився з доводами органу фінансового контролю та визначив склад правопорушення:

• об’єкт — суспільні відносини у сфері закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;
• об'єктивна сторона, яка  полягає у порушенні законодавства про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти;
• суб’єкт — посадова особа (керівник);
• суб’єктивна сторона, яка становить наявність вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суд, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, визначив доведеним факт вчинення керівником замовника  придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог закону, тому його дії правильно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 164-14 КУпАП↗.

В результаті суд постановив визнати керівника винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого згаданою нормою, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500,00 гривень.

Моніторинг закупівель не є страшним, якщо належним чином зреагувати, зокрема на запити ДАСУ. Юристи ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ допоможуть замовнику при такій перевірці з послугою «Супровід під час перевірок↗» вартістю від 3540,00 грн.

Варто зазначити, що опрацьована постанова суду першої інстанції залишена без змін згідно з постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10.09.2024↗.  

Як ми бачимо, така позиція суду умовно протилежна наведеному вище роз’ясненню уповноваженого органу. Водночас, щоб уникнути подібних казусів та штрафів, коли в діяльності замовника вбачається таке доволі поширене відшкодування, замовнику слід прорахувати потребу в конкретному предметі та закупити його, дотримуючись норм закупівельного законодавства.

Академія Радник↗ запрошує на дводенний курс «Підвищення кваліфікації уповноважених осіб↗», на якому будуть опрацьовані останні нововведення та зміни закупівельного законодавства. Навчання проходитиме за загальною короткостроковою програмою підвищення кваліфікації.

Олег ПІДГІРСЬКИЙ, 

юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»