Визначення розміру штрафу за вчинення адміністративного правопорушення

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення↗ (далі — Кодекс↗) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 248 Кодексу↗ розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Статтею 23 Кодексу↗ визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За статтею 33 Кодексу↗ стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом та іншими законами України. 

При накладенні стягнення враховуються: 

• характер вчиненого правопорушення; 
• особа порушника; 
• ступінь його вини; 
• майновий стан; 
• обставини, що пом’якшують відповідальність (наприклад, щире розкаяння винного, відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди, що передбачені статтею 34 Кодексу↗);
• обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність (наприклад, продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її, повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, як наведено в статті 35 Кодексу↗).

Також немалу роль у розгляді справи грають докази. Статтею 252 Кодексу↗ встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тобто, керуючись, зокрема, наведеними нормами, уповноважена особа органу на розгляд справи про адміністративне правопорушення, наприклад суддя, за своїм внутрішнім переконанням визначає ступінь накладення адміністративного стягнення від визначення правопорушення малозначним і закриття провадження до застосування найвищої міри санкції, що відповідає диспозиції правопорушення.

Приміром, вчинення правопорушення за частиною 3 статті 164-14 Кодексу↗ тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових) або уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятисот (25 500,00 грн) до трьох тисяч (51 000,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розглянемо практичний випадок застосування найвищої міри стягнення за санкцією згідно з постановою судді Пересипського районного суду міста Одеси від 20.01.2026 у справі № 523/421/26↗.

Обставини справи

За результатом проведення процедури закупівлі відкриті торги (№ UA-2025-08-23-000121-a↗) щодо закупівлі робіт з капітального ремонту між замовником та виконавцем укладено договір про закупівлю на більш ніж 15 мільйонів гривень.

Органом фінансового контролю вчинено моніторинг цієї закупівлі та складено висновок від 15.10.2025, за яким встановлено порушення:

1. абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей↗ здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, оскільки замовник не відхилив пропозицію переможця як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації;
2. пунктів 5↗ і 84 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві↗, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі — Загальні умови↗), оскільки укладений договір не містить плану фінансування;
3. пункту 5.2 кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» ↗, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, оскільки договірна ціна договору не відповідає наведеній нормі.

У підсумку територіальний орган Держаудитслужби зобов’язав замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом приведення умов договору у відповідність до Загальних умов, а в разі неможливості — припинити зобов’язання за договором.

Поряд з цим органом ДАСУ щодо встановлених висновком порушень складено протокол про адміністративне правопорушення.

Варто також зазначити, що в судовому засіданні особа, яку притягували до адміністративної відповідальності, не визнала вину та надала пояснення щодо обставин скоєння адміністративного правопорушення. Також ця особа не визнала свою провину в поясненнях до протоколу. Вважала кваліфікацію своїх дій неправильною.

Позиція суду

Судом зауважено, що порядок проведення публічних закупівель передбачений Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII↗ (далі — Закон), у якому визначені основні правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад, а метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

В силу положень статті 33 Кодексу, приймаючи до уваги характер та обставини правопорушення, ступінь вини та особу порушника, враховуючи мету адміністративного стягнення, передбачену статтею 23 Кодексу, суддя дійшов висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень до вказаної особи єдиним можливим уявляється застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Тим самим постановив притягнути згадану особу до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 164-14 Кодексу, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 гривень.

Коментар

Проаналізоване рішення суду демонструє практичну реалізацію принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності, за якого конкретний розмір штрафу визначається судом у межах санкції з урахуванням усіх обставин справи.

Застосування максимального розміру штрафу у цьому випадку свідчить про те, що суд:

• визнав порушення істотним у контексті забезпечення принципів публічних закупівель; 
• врахував характер допущеного порушення (зокрема, невідхилення пропозиції, що підлягала відхиленню); 
• виходив із необхідності досягнення превентивної мети адміністративного стягнення. 

Навіть за відсутності прямого конкретного зазначення обтяжуючих обставин у мотивувальній частині рішення сам факт призначення максимального штрафу згідно з нормою свідчить про оцінку судом ступеня вини та наслідків правопорушення як таких, що обґрунтовують застосування найсуворішої міри відповідальності в межах передбаченої санкції.

Таким чином, практика підтверджує, що ключовим фактором при визначенні розміру штрафу є внутрішнє переконання суду, сформоване на основі оцінки сукупності доказів та обставин справи, а не формалізований підхід чи заздалегідь визначений алгоритм.

А щоб належним чином провести конкурентну процедуру закупівлі та уникнути подібних порушень, звертайтесь до юристів ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ за послугою «Супровід відкритих / міжнародних торгів↗» вартістю від 8500,00 грн.

Для покращення знань та практичних навичок в частині застосування норм законодавства у сфері публічних закупівель фахівці Академії Радник↗ розробили спеціальний курс для фахівців із публічних закупівель «Онлайн-марафон для закупівельника 2.0: від початківця до експерта з публічних закупівель↗».

Олег ПІДГІРСЬКИЙ, 

юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»