Які наслідки тягне за собою незазначення в договорі про закупівлю робіт порядку використання коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами

У сьогоднішньому блозі проаналізуємо позицію Державної аудиторської служби України (далі — Держаудитслужба) щодо незазначення в проєкті договору про закупівлю порядку використання коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами.

Відповідно до вимог пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178↗ (далі — Особливості № 1178↗), тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»↗ (далі — Закон) з урахуванням цих особливостей. Згідно з абзацом першим частини 3 статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством, та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Водночас пунктом 5.33 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281↗ (далі — Настанова↗), визначено, що в ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни незалежно від її виду) можуть враховуватися кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва.

У разі, якщо затвердженою проєктною документацією передбачені кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, замовник може враховувати їх в очікуваній вартості та встановлювати вимоги щодо обов’язковості їх передбачення у складі договірної ціни. Порядок використання таких коштів має бути передбачений в проєкті договору про закупівлю.

Тобто, якщо затвердженою проєктною документацією замовника передбачені кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, і замовник врахував їх в очікуваній вартості та встановив вимоги щодо обов’язковості їх передбачення у складі договірної ціни учасника, він має передбачити і в проєкті договору про закупівлю порядок використання таких коштів. 

Що ж може чекати замовника, якщо в договорі про закупівлю він не передбачив порядок використання коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами? Ознайомимося з позицією Держаудитслужби.

По закупівлі № UA-2024-07-08-006867-a Держаудитслужба здійснила моніторинг № UA-M-2024-09-18-000045. За результатом моніторингу закупівлі  Держаудитслужба встановила таке: «<...>…відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 розділу 3 тендерної документації до складу договірної ціни учасник включає прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об’єкта (відрядження, перевезення працівників тощо), прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва, кошти на сплату податків, зборів, обов'язкових платежів. <...> відповідно до наданої проєктно-кошторисної документації (зокрема, Пояснювальна записка, Зведений кошторисний розрахунок) за предметом досліджуваної закупівлі передбачено прогнозний рівень інфляції першого календарного року будівництва та враховано кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами. <...> При цьому в тендерній документації замовник встановив вимогу щодо обов’язковості передбачення таких коштів у складі договірної ціни. Однак у проєкті договору підряду, який міститься у Додатку № 3 до тендерної документації, не визначено порядку використання коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, що суперечить вимогам пункту 5.33 Настанови № 281 та, відповідно, нормам абзацу першого частини третьої статті 22 Закону та пунктів 3 та 28 Особливостей № 1178».

Отже, якщо замовник хоче, щоб у склад договірної ціни учасник включив кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, то в тендерній документації він повинен це передбачити, а також передбачити порядок використання таких коштів у проєкті договору про закупівлю.

Якщо у вас виникають складнощі з проведенням процедур закупівель, скористайтесь послугою Агентства «Супровід відкритих / міжнародних торгів».↗

Щоб бути в курсі останніх змін закупівельного законодавства, пропонуємо вам навчання з публічних закупівель: «Підвищення кваліфікації для замовників»↗, що відбудеться 06-07.03.2025. Доєднуйтесь!

 Вікторія НЕХТА, 
юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»