Склад адміністративного правопорушення у сфері публічних закупівель

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення↗ (далі — Кодекс↗) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

У теорії адміністративного права та усталеній судовій практиці адміністративне правопорушення визнається таким лише за умови встановлення таких елементів його складу:

1. Об’єкт — суспільні відносини у сфері публічних закупівель, які, зокрема, забезпечують прозорість, конкуренцію та ефективне використання публічних коштів.
2. Об’єктивна сторона — конкретні дії або бездіяльність відповідальних осіб, перелічені в диспозиції статті 164-14 Кодексу↗, тобто які характеризують вчинення або невчинення тих чи інших дій. Наприклад: неоприлюднення інформації, безпідставне відхилення/невідхилення пропозицій, безпідставна зміна до договору тощо.
3. Суб’єкт (спеціальний) — службова (посадова) особа, уповноважена особа або керівник замовника.
4. Суб’єктивна сторона — вина, що виражається умислом або необережністю.

За статтями 10 і 11 Кодексу↗ адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Так, кожен з елементів відповідає на своє власне питання (на що посягає діяння, у чому воно виражається, хто його вчинив, з якою формою вини) і жоден з них не може компенсувати чи замінити інший. Якщо формально є діяння, яке за текстом схоже на описане в диспозиції статті, але відсутній хоча б один з елементів складу, юридично немає підстав кваліфікувати його як адміністративне правопорушення і притягнути особу до відповідальності.

На практиці нерідко можна почути тезу, що, якщо орган державного фінансового контролю встановив порушення законодавства у сфері публічних закупівель, то посадову особу замовника автоматично можна притягнути до адміністративної відповідальності. Однак такий підхід не відповідає положенням Кодексу. Сам факт встановлення порушення ще не означає наявності складу адміністративного правопорушення. У публікації блогу ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ «Доказування вини щодо вчинення адміністративного правопорушення покладається на органи державного фінансового контролю↗» ми дещо визначились із питанням, що контролюючий орган має сам доказати вину особи щодо вчинення адміністративного порушення. Але варто уточнити, що орган фінансового контролю в рамках встановлення порушення закупівельного законодавства повинен довести не лише вину, а і весь склад правопорушення.

На цьому наголошує, зокрема, суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області згідно з рішенням від 19.02.2026 у справі № 369/19070/25↗. 

Обставини справи

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено порушення законодавства про закупівлі, а саме невідхилення тендерної пропозиції, яка підлягала відхиленню відповідно до закону, що відображено у висновку про результати моніторингу закупівлі. За твердженням органу Держаудитслужби, під час здійснення моніторингу процедури закупівлі замовник у порушення вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей↗ здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, (далі — Особливості↗), не відхилив тендерну пропозицію учасника як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, визначив його переможцем та уклав з ним договір про закупівлю.

Позиція суду

Суд наголосив, що для притягнення до відповідальності за частиною 3 статті 164-14 Кодексу необхідно встановити всі елементи складу правопорушення: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону (вину) та причинно-наслідковий зв'язок.

Об'єктивна сторона.

Орган фінансового контролю стверджував, що замовник мав відхилити пропозицію учасника на підставі абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей через невідповідність технічній специфікації / іншим вимогам щодо предмета закупівлі. 

Водночас у протоколі викладено обвинувачення узагальнено, без належної конкретизації: не наведено вичерпного переліку документів / відомостей, яких бракувало у пропозиції, не зазначено, у який спосіб і чому саме це виключало можливість застосування механізму усунення невідповідностей, передбаченого пунктом 43 Особливостей↗, та не наведено аналізу того, що невідповідності не могли бути усунені.

Обвинувачення у протоколі має бути сформульоване таким чином, щоб особа могла чітко розуміти, які саме дії / бездіяльність їй інкримінуються, у чому полягає протиправність та які норми порушено.

Суб'єкт.

У протоколі зазначено статус особи, яку притягують до відповідальності, уповноважена особа. 

Водночас матеріали справи не містили документів, які б підтверджували обсяг її повноважень та персональну відповідальність у процедурі (наказ / розпорядження про призначення, посадова інструкція, внутрішній регламент). Без таких даних неможливо достовірно встановити, що саме ця особа була суб'єктом інкримінованого діяння в аспекті персональної відповідальності.

Суб'єктивна сторона (вина).

Адміністративна відповідальність можлива лише за наявності вини. 

У матеріалах справи відсутні дані, які б поза розумним сумнівом підтверджували умисел або необережність особи.

Причинно-наслідковий зв'язок.

Орган контролю не довів причинно-наслідкового зв'язку між діями / бездіяльністю особи і порушенням, на яке він посилається. Матеріали справи не містили доказів того, що саме дії цієї особи були визначальними та безпосередньо спричинили порушення, а також що порушення спричинило негативні наслідки. У протоколі, зокрема, вказано, що матеріальна шкода відсутня.

У підсумку суд дійшов висновку, що органом державного фінансового контролю не надано сукупності належних, допустимих і достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували подію та склад адміністративного правопорушення у діях особи, яку притягали до відповідальності. Тому постановив провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Коментар

Наведене судове рішення ще раз підтверджує, що встановлення органом державного фінансового контролю порушення законодавства у сфері публічних закупівель саме по собі не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Для застосування статті 164-14 Кодексу контролюючий орган повинен належними, допустимими та достатніми доказами підтвердити наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення. 

Окремо варто звернути увагу, що хоча причинно-наслідковий зв'язок не є самостійним елементом складу адміністративного правопорушення, суд у цій справі наголосив і на необхідності його доведення. Орган державного фінансового контролю повинен не лише констатувати наявність порушення, а й обґрунтувати, що саме дії (бездіяльність) конкретної особи перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з установленим порушенням законодавства про публічні закупівлі.

А щоб мінімізувати обставини можливого притягнення до адміністративної відповідальності, звертайтеся до юристів ТОВ «Тендерне агентство Радник»↗ за послугою «Супровід під час перевірок↗» вартістю від 3540,00 грн.

Академія Радник↗ здійснює набір слухачів на вебінар «Новий Закон України „Про публічні закупівлі“: як тепер працювати замовникам та учасникам↗», де передбачається розгляд норм, які вже набрали чинності та які мають набрати чинності вже незабаром.

Олег ПІДГІРСЬКИЙ, 

юрист ТОВ «Тендерне агентство Радник»